Що робити пересічному споживачеві у разі ненадання йому компанією телекомунікаційних послуг, кореспондент «УК» звернувся до голови Київської обласної організації ВГО «Союз споживачів України» Тетяни ШАЛЬМАН.

- Пані Тетяно, як споживач може вплинути на організацію, яка не вважає за доцільне полагодити телефон протягом майже двох місяців?
- Законом «Про захист прав споживачів» чітко встановлено: за заявою споживача впродовж семи днів йому повинні надати інформацію про причини не виконання умов договору. Потім діє ст. 10 цього ж закону (Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)), у п.2 якої чітко сказано, якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
А п.5. цієї статті передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі, коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
На жаль, абонент, укладаючи договір, не звертає уваги на пункт про відповідальність сторін, не читає Закону «Про захист прав споживачів».
Люди завжди використовують телефонний дзвінок для захисту прав, але це не є доказовим фактом, щоб потім пред'являти претензії організації, або йти до суду. Тому, як тільки виходить термін, коли вам повинні були надати інформацію або вчинити дії, на адресу, вказану в договорі, потрібно писати листа-заяву або їхати до офісу, де на даний момент можуть вирішувати питання, з офіційною заявою-зверненням. Відтак переговори входять в офіційне законне русло.

- А як слід писати цю заяву-скаргу?
- У довільній формі розписуєте історію і обов'язково чітко прописуєте наприкінці свої вимоги. У вашому випадку текст має бути таким: вимагаю терміново усунути пошкодження, почати нараховувати пеню за те, що в мене телефон не працює, посилаючись на ст. 10 закону. Тоді скарга буде грамотно оформлена і матиме юридичну силу. Це по-перше.
По-друге, в кінці заяви обов'язково дописуєте: в разі невиконання, або не реагування на вимоги, я буду змушений звернутися до Управління з питань захисту прав споживачів, Держінспекції з питань захисту прав споживачів, правоохоронних органів.

- Споживач має сплачувати рахунки за те, що в нього не працює. Порадьте, які ще кроки робити, аби відстояти свою позицію?
- Щоб вимагати перерахунок, потрібен акт, який підтверджує, з якого по який момент послуга не надається. Офіційно потрібно запросити представника компанії, яка надає послугу, якщо ті не вийдуть на виклик, можете задіяти двох свідків - сусідів, які підтвердять своїми підписами в акті, що послуга не надається. Цей акт додається до заяви, в якій вимагаєте зробити перерахунок. Впродовж місяця вам повинні здійснити перерахунок.
Розумієте, ця унікальна сфера тільки починає розвиватися в Україні. Погано, що споживач неправильно розмовляє з виконавцем послуг. Ми завжди хочемо жити як в Європі, але працювати, як в Україні. Там ніхто телефонним дзвінком не вирішує грошові питання. Ми не звикли до життя в конкурентному, не зовсім чесному, не до кінця прозорому середовищі, і повинні під нього підлаштовуватися.
У будь-якому разі раджу звертатися до всіх інстанцій, покликаних офіційно захищати права споживачів, писати офіційні заяви, надаючи до них ще й копію чеку і договору. У Києві є Управління з питань захисту прав споживачів від Держінспекції та від КМДА. В обласних центрах при обладміністраціях є відділи захисту прав споживачів.
І пам'ятайте, що якщо вас щось не влаштовує в наданні послуг, ви маєте право розірвати договір у будь-який момент.
Катерина Мацегора,
Газета «Урядовий кур'єр»