-Ковбаси сиров'ялені, сирокопчені, напівкопчені та смажені повинні виготовлятись згідно з державними стандартами України (ДСТУ). Така норма передбачена після введення в дію 15 січня 2010 р. Закону №1782-V1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»

-Вимоги ДСТУ - сировина, яку використовують під час виробляння цих ковбасних виробів, на 85-100% (в залежності від сорту) повинна складатись із м'яса. Що стосується ковбас варених, сосисок, сардельок, хлібів м'ясних, то норма м'яса в них має бути: для вищого сорту - 100%, першого - 70%, другого - 60%. Заборонено присвоювати новим назвам ковбасних виробів загальновідомі назви традиційного асортименту.

-Згідно з результатами дослідження, проведеного Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.Медвєдя, сосиски у полімерній оболонці, які продаються в українських магазинах, на 45% складаються з емульсії, на 25% із соєвого білка, на 15% - із м'яса птиці і лише на 7% із  м'яса. Решта - мука, крохмаль та смакові добавки.

-Широко відома ковбаса «лікарська» повинна бути зроблена за вимогами чинного ДСТУ, і не допускається некоректна назва «лікарська нова» чи «лікарська плюс», які виготовлені невідомо з чого. Законом № 1782-V1 зупинена дія всіх технічних умов (ТУ), виданих раніше на вищезазначену продукцію. До речі, ТУ, як складова нормативної документації, існують практично у всіх країнах світу, тільки в перекладі їх назва - «технічна специфікація». Це пояснюється тим, що останнім часом з'явились нові технології виробництва харчової продукції та її пакування. Прикладом може бути поява молочних і м'ясних виробів з додаванням рослинних компонентів, штучно мінералізованої води, різних харчових добавок і ін.

-На ринку України багато харчової продукції вітчизняного виробництва, яку іноді й харчами назвати важко.

-Невідповідність ТУ стандартам і законодавчим актам з'являється через те, що власники ТУ не відслідковують зміни, які відбуваються у національній стандартизації і законодавстві. Тобто, продукція, що випускається за ТУ, в ідеалі, повинна мати органолептичні і фізико-хімічні показники не гірші за ті, що в ДСТУ, а лише кращі. На жаль, на практиці такого підходу виробники нерідко не дотримуються.

-В багатьох країнах світу, особливо промислово розвинених, широко застосовують стандарти Codex Alimentarius (лат. - продовольчий кодекс). Вже час і в Україні впроваджувати такі стандарти.

-CI вважає, що якби усі країни уніфікували свої закони про їжу й прийняли погоджені на міжнародному рівні стандарти, такі питання вирішувалися б природним шляхом. Ці стандарти, які, по суті, стали еталонами, є глобальним орієнтиром для споживачів і виробників та мають пряме відношення до ефективної міжнародної торгівлі харчовими продуктами.

Розробкою таких стандартів займається Комісія Codex Alimentarius, створена Продовольчою та сільськогосподарською організацією (FАО) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (WHO). На сьогодні Комісією FАО/WHО розроблено за запропонованою формою трохи більше 200 стандартів на окремі харчові продукти або групи продуктів, які мали б прийнятний рівень якості, були безпечні та потенційно не шкідливі для здоров'я споживачів. Урядом України в 1998 р. створена Національна комісія з Codex Alimentarius (НККА), організаційно-технічне забезпечення роботи якої здійснюють Мінохорони здоров'я, Мінагрополітики та Держспоживстандарт України.

На жаль, НККА не виконує покладених на неї завдань, її засідання проходять нерегулярно, а розглянуті документи не знаходять свого завершення.

МінАП, до сфери діяльності якого відносяться міжнародні стандарти Codex Alimentarius, не спрямовує кошти на розроблення національних стандартів, гармонізованих із стандартами Codex Alimentarius, а у переважній більшості фінансує розроблення національних стандартів. Наразі в Україні набув чинності лише один національний стандарт, гармонізований із стандартом Codex Alimentarius, та 16 стандартів знаходяться в стадії розроблення.

Необхідно прийняти стандарти Codex Alimentarius в якості національних, для чого терміново організувати проведення робіт з їх перекладу та офіційного видання в Україні. На сьогодні жодним нормативним документом МОЗ України не нормуються і через те не здійснюється контроль в продовольчій сировині та харчових продуктах особливо небезпечних забруднювачів, до переліку яких відносяться діоксини, транс-ізомери ненасичених жирних кислот, бенз(а)пірен та ін., які регламентуються стандартами Codex Alimentarius та вміст яких контролюється в ЄС та Росії.

Відсутність нормування вмісту мінеральних мастил в рослинних оліях в Україні призвела до того, що в 2008 р. виникла складна ситуація з продажу соняшникової олії вітчизняними виробниками за кордон, в якій було виявлено значний вміст мінеральних мастил. Це призвело до заборони експорту олії до країн ЄС. Завдяки зусиллям фахівців ДП «Укрметртестстандарт», що розробили і освоїли метод визначення мінеральних мастил в рослинних оліях, після інспекції комісії ЄС, експорт олії вдалося відновити.

Фахівцями ДП «Укрметртестстандарт» на засіданнях НККА неодноразово вносились пропозиції щодо розробки санітарних норм та правил з застосування харчових добавок - консервантів, барвників, антиокислювачів, стабілізаторів, підсоложувачів з встановленням норм їх вмісту при виробництві харчових продуктів, використання яких регламентовано в ЄС ще з 1995 р., а в Росії - 2003 р.

Для створення в Україні власної моделі системи контролю, в тому числі - за харчовими продуктами, яка б відповідала принципам Codex Alimentarius та європейським вимогам з урахуванням національних інтересів, в Верховній Раді   липні 2009 р. зареєстровані два законопроекти - «Про загальну безпеку продукції» та «Про відповідальність за дефектну продукцію». З прийняттям цих законів в Україні  вітчизняні виробники та імпортери  будуть нести однакову відповідальність за якість та безпечність продукції. На сьогодні повну відповідальність несуть тільки вітчизняні товаровиробники.

Володимир Місячний,

заступник гендиректора з стандартизації та наукової діяльності

ДП«Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації,

метрології,сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»)