Людина думає про все на світі відразу, тільки про власне здоров'я в останню чергу. Найчастіше, саме тоді, коли здоров'я її покидає. Потім походи до лікарів, трата величезних грошей на ліки. Добре, якщо отримуємо бодай якийсь результат, а буває ж запізно. Або тих же таки величезних грошей немає, або ще чогось. А жити хочеться і бути здоровим також. Тому на запитання: «Що робити», доводиться шукати відповідь самотужки.

Дивно, але весь світ давно розробив механізм обов'язкового медичного страхування і забув думати - хороший він чи поганий. Головне правило всього цивілізованого світу - є медична страховка - ти «людина» і маєш право працювати, лікуватися. Одним словом - жити. Немає страховки - ти в суспільстві ніхто. В нашому суспільстві начебто винайшли альтернативу медичному страхуванню - лікарняні каси. Приміром на Житомирщині ще років 10 тому започаткували подібну. Але й досі можна почути багато плюсів і мінусів в її роботі. І найперший - платять всі, а от кому дістається право на лікування, у кого ліки закуповують, в яких умовах лікують - таємниця за сімома замками.

Щоб певним чином зрозуміти відмінності в медичному обслуговуванні за лікарняними касами та за страховими полісами, ми звернулися до керівника страхової компанії, яка є лідером в сфері медичного страхування. Анатолій Чубинський відразу відмітив: «В лікарняних касах відсутня адресність надання медичної допомоги і це найголовніша ознака. Лікарняна каса - це всього на всього форма акумулювання коштів людей, і на мій погляд, не дуже коректна. Сьогодні застосовується «добровільно-примусовий» збір коштів, який начебто буде направлений на підтримку матеріально-технічної бази лікарень, на саме лікування. Але цього не достатньо. Та й визначений надто обмежений перелік хвороб, які можна лікувати за кошти лікарняних кас.

В медичному страхуванні зовсім інший механізм: по-перше, закладається адресність і страхові компанії вже оволоділи технологіями страхування та надання медичної допомоги; є методики контролю за грошима застрахованих і останнє, діє звітність та проводиться експертиза щодо наданої медичної допомоги. Тобто, є те, чого ніколи не буде в лікарняних касах.

-       Чому так повільно приживається в нашому суспільстві медичне страхування?

-       Відповідь проста - у сфері страхування мало державності. Ось наприклад. Банківський сектор регулюється державою: законами, постановами, врешті решт - Національним банком як головним регулятором. В страховому ринку недостатній контроль держави. Раніше був Страхнагляд - комітет, який стояв у витоків формування страхового ринку України. Коли його ліквідували, чого тільки не створювали, але як результат - нині немає дієвого регулюючого органу.

Якби посадовці високого рангу дослухалися до пропозицій Ліги страхових організацій, інших громадських організацій, до страховиків, то вони б побачили, що потенціал на страховому ринку величезний, який вираховується мільярдами гривень страхових резервів, але не працює на економіку держави. Кілька років тому були спроби розробити та прийняти документ, який би врегулював би використання вільних грошових фондів (в страхових компаніях вони називаються страхові резерви), щоб їх акумулювати та направляти у різні сектори економіки. На жаль, спроби залишилися спробами. І причина цьому, знову повторюся - немає державності.

-          Щоб бути переконливим для нашого населення, які головні аргументи готова називати Ваша страхова компанія, щоб кожен міг сказати: моє здоров'я коштує більше ніж щорічний страховий поліс?

-          Наші технології розраховані на середню платоспроможність населення. Поліс пропонуємо за 32 гривні щомісячних внесків, в цілому 384 гривні за рік. Це не гроші, якщо врахувати  скільки коштує здати аналізи в лікарні і отримати результати. Головний пріоритет, пропонований нашою компанією - це щомісячна оплата. Для страхової компанії, можливо, й незручно, але ми розуміємо, що так простіше і підприємствам сплачувати, і окремим споживачам. І ще не менш важливий фактор - ми нав'язали сервіс тим медичним закладам, з якими укладені договори на обслуговування клієнтів. Що мається на увазі - ми запропонували отримувати медикаменти від оптового постачальника. Як результат - наші страхувальники отримують ліки за цінами на 25-30% нижчими, ніж в інших. Звичайно, не всім медикам це подобається, адже там де препарати дорожчі, можна і свій інтерес знайти. Але це наша позиція.

-          Сума за страховий поліс не висока, чи не збитковим є добровільне медичне страхування?

-          Звичайно, можна відверто казати - це не прибутковий бізнес. Справді, медицина в країні дорога, якщо не сказати, що надто дорога. І поліс в розмірі 384 гривень великих прибутків не приносить. Та лише сподіваючись на те, що рано чи пізно страхова медицина стане масовою, страхові компанії займаються цим.

На закінчення, які ж перспективи і на що сподіватися?

-       Рішення просте. Давно зареєстрований у Верховній Раді України проект Закону «Про обов'язкове медичне страхування», одним з авторів якого є Тетяна Бахтєєва. Нехай цей проект недосконалий, але він є і саме час для його обговорення, якого нажаль, немає, складається враження, що про нього забули.

Є афоризм: «Наша людина починає турбуватися про своє здоров'я за три дні до смерті». Цей стереотип треба ламати. Адже кожен згоден з тим, що профілактика і дешевше коштує, і ефекту більше має.

Тому рішення одне - треба займатися прийняттям закону про обов'язкове медичне страхування, напрацюваннями механізмів. Тому що навіть досвід інших країн доводить, прийняття одного закону нічого не вирішить, і вже не кажучи про те, що відкриття лікарняних кас покращить матеріальний стан медичних закладів та здоров'я наших громадян.

Тетяна Шальман.