Міжнародна пошукова система Google за запитом «дипломні на замовлення» видає 700 тисяч результатів, якщо ті ж слова вводити російською мовою, кількість згадувань збільшується у 3 з половиною рази.

Зважаючи на те, що число «замовних» бюро в Україні налічує тисячі (та й цифра ця постійно зростає), послуга має неабияку популярність. У нашій статті ми не вдавалися до оцінки моральної складової - фактично, користування чужим продуктом розумової діяльності. Ми намагалися проаналізувати весь процес роботи контор, що продають готові наукові роботи, - від кваліфікації складу працівників до юридичної чинності організацій, - а також з'ясувати, яким чином замовнику уникнути обману.

Попит породжує пропозицію

Ми зв'язалися із киянкою Оленою Кириченко (Авт.: ім'я змінено), яка 2 роки тому замовляла дипломну роботу у столичному бюро. На той момент Олені було 40 років, вона вже мала кваліфікаційний рівень «спеціаліст», працювала в сфері освіти. Далі історія розгортається банально: Олені запропонували підвищення та одночасне проходженням навчання за фахом. По закінченню навчання задля отримання диплому магістра необхідно було захистити дипломну роботу. Розуміючи, що повністю посвятити себе написанню наукової роботи та водночас виконанню професійних обов'язків з 9 ранку до 6 вечора, жінка фізично не встигне, вона вирішила замовити дипломну в бюро. Тут і почалися труднощі. «В агентство я принесла тему та складений мною план роботи, вимоги, за якими вона має бути написана, - розповідає пані Кириченко. - Із менеджером ми домовилися про терміни виконання, також мені пообіцяли, що перероблюватимуть завдання стільки разів, скільки я забажаю. Як гарантію замовлення, я залишила 500 грн. задатку (вся робота об'ємом у 120 сторінок коштувала 2000 грн.)». Терміну виконання агентство дотрималося, роботу віддало прямо руки, однак після сплати залишку. Та «на виході» жінка отримала не продуману, добре написану дипломну роботу, а «вирвані» по перших посиланнях в Інтернеті цілі абзаци із книжок. До речі, за основу взяли підручники 50-60-річної давнини, в той час як робота була присвячена сучасній організації управління в сфері освіти. Сказати, що Олена Кириченко була незадоволена результатом замовлення, - не сказати нічого. Роботу відправляла на переробку тричі, в результаті отримувала переставлені місцями ті ж самі речення і абзаци. Коли жінка забажала зв'язатися безпосередньо із автором роботи, аби вчетверте уникнути «зіпсованого телефону», їй довго відмовляли, аргументуючи це тим, що, мовляв, виконавці в бюро працюють досвідчені, а Олена просто не може правильно пояснити завдання. Кінець-кінцем жінці вдалося поспілкуватися із автором дипломної - виявилося, що це студент-заочник, який взагалі не розуміється на управлінський тематиці. Таким чином, перероблювати усю роботу довелося самостійно. Хоча й частину грошей повернути не вдалося, бо директор «замовного» агентства, переглянувши дипломну, яку написала Олена Кириченко, повідомив, що вона майже повністю збігається із тією, що виконав їх автор...

До бар'єру!

На помилках, звичайно, вчаться, однак іноді трапляються ситуації, де навіть найменших промахів слід уникати. Це стосується і бюро наукових робіт на замовлення. «Притягнути до відповідальності подібну організацію неможливо, ба навіть банально», - думка чи не кожного українця. «Все залежить від форми реєстрації підприємства, - говорить юрист Дмитро Громов. - Зазвичай фірма, що виконує дипломні роботи на замовлення, реєструється як юридична особа. І її діяльність з огляду на таку форму реєстрації є законною. Інше питання: що робити клієнту, якщо він незадоволений результатом замовлення? Залучити до відповідальності юрособу, звісно, можливо. Для цього у замовника повинен бути оригінал договору про надання такого роду послуг. Однак слід дуже уважно ознайомитися із договором. Бо якщо основним пунктом прописано надання інформації для виконання певної роботи, то одразу напрошується приклад: бібліотека також надає інформацію студентові, однак як її за це можна засудити?».
Незважаючи на те, що замовлення роботи в агентстві можна порівняти із грою в «російською рулетку», - пощастить чи ні? - перевагу все ж слід надавати тій організації, яка укладає договір. «Співпраця із замовником у нашому бюро починається із укладання договору відшкодувального надання послуг, - розповідає співробітник харківського агентства Віталій. - Це потрібно для того, що убезпечити і замовника, і того, хто надає послуги». Насправді ж такий вид договору не має прив'язки до результату роботи виконавця. Фактично, за цією угодою, виконавець погоджується зробити певні дії із завдання замовника. Таким чином, збір інформації, її сортування та зовнішнє оформлення дипломної (Авт.: без достойного наповнення) - чим не певні дії?

Немає документу - немає...контори?

Питання про посередника між замовником наукової роботи та автором є чи не найважливішим питанням. Адже, приходячи до офісу «замовної» організації, ви спілкуєтесь із координатором, а зовсім не з тією людиною, що безпосередньо виконуватиме ваше замовлення. Та й не факт, що за роботу вашої тематики візьметься справжній фахівець (Авт.: згадаймо історію Олени Кириченко). У більшості випадків, автори таких бюро є «універсальними солдатами» - і задачки вирішують, і твори пишуть. Якщо ж ви замовляєте дипломну роботу, наприклад, філологічного напрямку, не будьте впевнені, що напише її гуманітарій. Бо за розробку теми найчастіше береться той автор, що є вільним на момент підписання вами договору.
До речі, про договір. Дуже часто бюро, що виконують дипломні роботи на замовлення, й взагалі не надають вам якогось документу, що гарантує надання послуг. Чому? Ця схема, набагато простіша, діє за принципом «сарафанного радіо» - через друзів-знайомих. Адже найчастіше подібні «синдикати» формуються шляхом змови підприємливих фізичних осіб, в більшості випадків з одного й того ж ВНЗ (колишніх студентів, аспірантів і т.д.) Звичайно, що офісу для них не потрібно, усі нагальні потреби можна вирішити прямо в альма-матер. Відповідно, й оплата готівкова, а точніше «конвертна». Такий же спосіб отримання винагороди (в тому числі і через Вебмані), є прямим ухиленням від сплати податків.
«У випадку із бюро дипломних робіт реєстрація юридичної особи ініціюється лише з однією метою, - наголошує юрист Дмитро Громов, - просуванням послуг, що надаються за допомогою реклами. При виборі форми реєстрації такі фірми керуються в першу чергу двома аспектами, а саме: особливостями системи оподаткування та можливістю швидкої ліквідації підприємства».

100% плагіат

Уявімо, що готову роботу ви вже отримали, гроші за неї сплатили і прийшов час нести результат діяльності куратору. Саме тут постає питання про якість роботи. Викладачі із великим педагогічним досвідом пильним оком одразу відрізняють «замовлення» від власноруч написаної дипломної. Але є ще один метод, яким користуються вітчизняні викладачі під час перевірки студентського доробку. «Речення або навіть цілі абзаци, в яких я сумніваюсь, - говорить доцент одного із українських вишів Тетяна Шальман, - обов'язково копіюю і вводжу у інтернет-пошукову систему. Іноді виявляється, що студент на перевірку здає, відверто кажучи, плагіат». Так, в кінці 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що МОН почне залучення до навчального процесу по всій Україні програми «Антиплагіат», яка дозволить перевірити кожну наукову роботу на ексклюзивність. Нагадаємо, що з 2007-го року ця система працює лише у декількох вишах на заході України.
Те, що «замовне» бюро надасть вам абсолютно ексклюзивну дипломну роботу, - варіант майже неможливий. Особливо, якщо діяльність цієї організації розповсюджена не на єдине місто, а на всю країну, слід об'єктивно оцінити ситуацію і зрозуміти, що у когось, вірогідно, є наукова робота, однаковість якої із вашою складає хоча б 80%.
Я звернулася до одного із українських бюро під виглядом людини, що бажає замовити дипломну, тому що, представляючись журналістом, у всіх інших подібних організаціях мені в коментарі відмовляли. «Робота нашого бюро поширена на всю Україну, - розповідає співробітник «замовної» організації Віталій. - В середньому ми отримуємо близько 5-8 замовлень щоденно. Люди йдуть, зазвичай, за рекомендаціями тих, хто користувався нашими послугами. Іноді мені доводиться навіть залучати до роботи позаштатних авторів».
Провівши дослідження серед інтернет-сайтів «замовних» бюро, вдалося визначити, що найчастіше замовляють роботи за напрямами «менеджмент», «туризм», «управління персоналом», «економіка», рідше замість студентів пишуть роботи на філологічну тематику, і найменшою кількістю у списку замовлень стоять дипломні та курсові з кібернетики, радіофізики та інших точних наук.
«Але мушу визнати, - додає Віталій, - що, зважаючи на великий потік замовлень та широку рекламу організацій, знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта надзвичайно важко. Відповідно виконати якісну роботу за короткий термін майже неможливо».
Ганна Устинова