25 лютого 2011 року набув чинності Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, розроблений з урахуванням вимог Законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів»

, «Про дитяче харчування», а також положень Директиви Європейського Парламенту та Ради та Директиви Комісії від 30 січня 2008 року № 2008/5/ЄС щодо обов'язкового зазначення на етикетці певних продуктів харчування деякої докладної інформації.
Проте ще протягом 9 місяців з дня його офіційного опублікування виробникам дозволено використовувати виготовлені чи замовлені пакувальні матеріали та етикетки без врахування вимог технічного регламенту. Харчові продукти зі «старими» етикетками, розміщені на ринку не пізніше 9 місяців зі вступу в дію нового техрегламенту, мають право залишатися в продажі до завершення строку придатності.
В технічному регламенті (ТР) вказуються вимоги до шрифту, яким написана назва і склад продукції, до використання загальних назв у складі продукції, до маркування харчових добавок.
Шрифт, яким подається інформація на етикетці, відповідно до вимог ТР не повинен бути меншим ніж 1,8 мм. Якщо ж маркування неможливо виконати шрифтом такого розміру, то допускається 0,8 мм.
Якщо на пакуванні харчових продуктів невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см2) неможливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт необхідно розташовувати на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці пакування.
Технічний регламент також уточнює, коли виробник зобов'язаний вказувати компоненти, які містить продукт в мінімальній кількості, а в яких випадках допускається не вказувати цю інформацію.
Слід зазначити, що технічний регламент запобігає введенню в оману споживачів, адже, гарантує їхнє право на чітку, зрозумілу та доступну інформацію про продукт на етикетці.
Щодо переліку інгредієнтів, то їх повинні зазначати у порядку зменшення їхньої масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту.
Зазначення складу харчового продукту в маркуванні є необов'язковим для харчових продуктів, що складаються виключно з одного інгредієнта, у разі, якщо назва продукту співпадає з назвою інгредієнта або якщо назва продукту дозволяє однозначно визначити цей інгредієнт.
Маркування харчових продуктів має містити детальну інформацію про наявність у складі підсолоджувачів.
Обов'язково зазначають в маркуванні харчового продукту інгредієнти, назва яких зазначена у назві чи на малюнку, чи на зображенні пакування. Кількість окремого інгредієнта (класу інгредієнтів), виражена у відсотках, має відповідати його кількості, яка використана під час виробництва або приготування харчового продукту (зокрема, «Майонез 67%»; «Масло вершкове 72,5%»; «Молоко коров‘яче питне 2,5%»; «Спред солодковершковий 40%»).
Інформацію щодо часових характеристик придатності виробник може подавати вказуючи дату випуску та кінцеву дату споживання, або дату випуску та строк придатності. Однак, зазначення інформації про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні не є необхідним для:
- свіжих фруктів, ягід і овочів, картоплі, які не очищені від шкірки, не нарізані або не оброблені жодним способом (за винятком зародків насіння і стручкових плодів (наприклад, пагонів бобових);
- оцту;
- кухонної солі, окрім йодованої;
- цукру у твердій формі;
- кондитерських виробів, що складаються майже цілком з ароматизованого цукру та цукру, обробленого за допомогою барвників, які постачаються виключно закладам ресторанного господарства;
- м'якого морозива, яке виготовляється у закладах ресторанного господарства і одразу ж реалізується.
Водночас повинні зазначатися умови зберігання харчового продукту, за яких він зберігає свої властивості впродовж строку придатності. В маркуванні харчових продуктів, які можуть змінювати свої властивості після відкривання герметичного пакування, повинен вказуватись термін зберігання після відкривання герметичного пакування.
Ще одним важливим моментом, коли йдеться про харчові продукти, є рекомендації з вживання або приготування харчових продуктів. Адже харчова продукція повинна містити інформацію щодо правильного застосування цього продукту так, щоб цей харчовий продукт був використаний його споживачем за призначенням.
Окрім цього технічного регламенту, який визначає загальні вимоги до маркування (етикетування) розфасованих харчових продуктів, діє національний стандарт ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила», який повинен бути переглянутим.

Довідково.
Технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва (згідно з Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»).
Прес-служба ДП «Укрметртестстандарт»