Незалежно від того, чи є високим рівень конкуренції на ринку, права споживачів визначаються, тому що підприємства набагато потужніші, ніж окремі особи. Вони не лише розповсюджують товари та послуги, деякі з яких мають важливе значення для споживачів, але ще й мають деталізовану інформацію про такі товари та послуги

, і в багатьох випадках ще й мають значні ресурси для їх рекламування і для протидії критиці, якщо вони не працюють належним чином. Порівняно з цим, окремі особи є слабкими; вони не можуть бути експертами з усіх видів продукції та послуг, що їм пропонуються; вони не мають часу та коштів на проведення ринкових досліджень, для оцінювання конкурентної продукції та перевірки цін у десятках магазинів, або ж для здійснення юридичних процедур на забезпечення компенсацій у випадках, коли щось відбувається неналежним чином. Відповідно, права споживачів стосуються зміни балансу сил між компаніями та окремими особами.
Це досягається за допомогою:
Підвищення здатності споживачів до дій. Це передбачає навчання та освіту, існування конкретної інформації про товари та послуги, а також юридичні права, які легко можна забезпечити. Зазвичай, інформаційні потреби забезпечуються через встановлення вимог до етикеток, надання ефективних інструкцій, мінімального обсягу фактичної інформації у рекламі та зазначення ціни. Державні органи також публікують загальну інформацію, а освітні курси зі споживчих питань можуть бути включені до шкільних програм. Юридичні права можуть передбачати право на повернення виробів, які не працюють, або стосовно яких споживачам було надано оманливу інформацію.
Встановлення обмежень на комерційні підприємства. Допомога споживачам у отримання надійної інформації не означає, що підприємства не вдаватимуться до різного роду стратегій і хитрощів у намаганні переконати купити свою продукцію або втекти від відповідальності за низькоякісні товари. Таким чином, захист прав споживачів також передбачає обмеження на те, що комерційні підприємства можуть робити. Початковою точкою є те, що продукція повинна бути безпечною, і виконувати ті функції, які від неї очікуються, протягом певного часу (покупці, головним чином, не мають змоги це перевірити до моменту купівлі). Підприємства також не можуть застосовувати несправедливі умови у контрактах (що є особливою проблемою у випадку надання послуг). Вони також повинні надавати точну інформацію про свою продукцію, включно з тією, що міститься у рекламі.
Права споживачів
Окрім того, що ці права підтримують споживчі організації, їх підтримує (хоча і без переліку у такій формі) «Керівний документ із питань захисту прав споживачів», затверджений у 1985 році та переглянутий у 1999-му.
o Право на безпеку.
o Право на отримання інформації.
o Право на споживчу освіту .
o Право на компенсацію.
o Право бути вислуханим.
o Право на вибір.
o Право на задоволення основних потреб.
o Право на здорове навколишнє середовище.
Інформаційний ресурс
www.consumerinfo.org.ua