Проблемних питань пов'язаних із якістю продуктів, які ми споживаємо, сьогодні багато, як ніколи. Зокрема, викликає стурбованість той факт, що нещодавно у зерні пшениці одного з підприємств області було виявлене значне перевищення гранично допустимого вмісту пестицидів. Протягом останніх років спостерігається масове зростання до граничних рівнів залишкових кількостей пестицидів у сільськогосподарських культурах. Тривожить, що пестициди виявлено навіть в сільгоспкультурах вирощених на полях, які оброблялись хімікатами рік тому, а то й раніше, хоча важається, що період напіврозпаду цих речовин відносно нетривалий (лонтрелу лише 70 днів). В результаті неконтрольованого накопичення пестицидів та їх метаболітів у грунті та воді, вони вступають між собою у непередбачувані реакції та утворюють невідомі науці, більш ядовиті сполуки.

Контроль за вмістом пестицидів у грунті та питній воді ще з радянських часів покладено на лабораторії центрів охорони родючості грунтів, державних інспекцій станцій грунтів та санепідемстанцій. Наприклад, на Полтавщині подібних лабораторій 10, усі вони проводять визначення вмісту пестицидів в грунтах методом тонкошарової хроматографії за методиками, розробленими ще у 70-80 роках, з того часу з'явилися сотні нових видів пестицидів, а вищезгаданий метод має похибку 40-90% в залежності від виду дослідженої речовини! Крім того, лабораторії не забезпечені усіма необхідними стандартними зразками цих речовин. Отже, вони не мають ні методичної, ні технічної, ні фінансової можливості проводити дослідження на вміст пестицидів у грунтах та воді. Випробувальний центр ДП «Полтавастандартметрологія» єдиний в області має можливість визначати 52 види пестицидів у сільськогосподарській продукції та продовольчій сировині, але у нього немає повноважень проводити подібні дослідження.

Практично зведений нанівець і контроль за якістю питної води. В минулому році було скасовано дію міждержавного стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» в частині гігієнічних вимог. Нині питна вода має відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Це призвело до відміни державного нагляду за якістю питної води, який здійснювали фахівці структурних підрозділів Держспоживстандарту України. Відтепер його повністю покладено на санепідемстанції. Та потужності лабораторій районних СЕС не дозволяють їм контролювати питну воду не лише за 52-ма показниками ДержСанПІНу, а нерідко, навіть за 28-а ГОСТівськими показниками.

Найчастіше на теренах областей України технічна можливість провести повний спектр випробувань є лише у Науково-дослідних випробувальних центрах харчової продукції державних підприємств стандартизації та метрології.

Та оскільки державний нагляд за якістю питної води відмінено, зацікавлені громадяни змушені самі вишукувати 338 гривень, щоб привезти свою воду на дослідження до таких Випробувальних центрів. Слід відзначити, що практично всі із привезених зразків не відповідають вимогам стандартів. Найчастіше випробування показують завищений вміст заліза, хлоридів та невідповідні органолептичні показники. Навіть вода, яка постачається з глибинних артезіанських свердловин, забруднена через іржаві засмічені трубопроводи.

У багатьох країнах світу існує практика створення магазинів чи окремих відділів при них, які торгують екологічно чистою продукцією. Звичайно ж, вона коштує дорожче, але незважаючи на це, бажаючих придбати такий товар багато. В Україні не відпрацьовані ні відповідні нормативні документи, ні схема контролю за виробниками органічної продукції, не ведеться популяризація її серед населення.

Також генеральний директор ДП «Полтавастандартметрологія» ознайомив присутніх із результатами останніх контрольних закупок молокопродуктів, проведених днями. Порадувало, що серед продукції 10-ти виробників області, рослинний жир виявлений лише у маслі Решетилівського маслозаводу.

Крім того, перед присутніми виступила заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» з питань стандартизації та сертифікації Наталія Ткаченко, яка, зокрема, розповіла, що цьогоріч фахівці підприємства допомогли суб'єктам господарської діяльності розробити та зареєструвати 62 технічних умов, 150 підприємств звернулися за консультаціями стосовно змісту та оформлення етикеток, адже з листопада набуває чинності технічний оегламент з маркування харчової пордукції, вимоги якого доволі суворі. Втім, викликає велике занепокоєння той факт, що технічних регламентів на харчову продукцію, на відповідність яким її зараз має перевіряти новостворена інспекція з ринкового нагляду, поки що не розроблено.

ДП "Полтавастандартметрологія!