Питання харчових ризиків генетично модифікованих організмів (ГМО) залишається неврегульованим. Слід розрізняти ГМ-рослини, ГМ-тварини та рекомбінантні мікроорганізми, з якими пов'язані зовсім різні проблеми

і рівні ризиків. Конклави творців ГМО в один голос твердять про відсутність будь-яких істотних загроз харчування трансгенами. Існує політика замовчування або ігнорування наукових результатів, які свідчать про наявність харчових ризиків споживання окремих ліній ГМ-рослин.

Токсичним і алергенним впливом характеризуються трансгенні білки, що забезпечують стійкість рослин-реципієнтів до ураження різноманітними видами комах, грибковими та бактеріальними захворюваннями. Така стійкість забезпечується дією білків, що володіють набором специфічних властивостей. Перші відомі роботи належать А. Пуштаі (Дослідницький ін-т Рауетт, Великобританія), які викликали відому дискусію у 1999-2000 рр. Пацюки 9 місяців живились трансгенною картоплею (генетична модифікація лектином підсніжника). Було виявлено патології слизової оболонки кишечника, печінки, тимусу, селезінки, а також зменшення відносної ваги внутрішніх органів.

Професор молекулярної біології та мікробіології Дж. Фейган зробив заяву, що «... використовувати сьогодні трансгенні продукти у їжу - все одно, що грати всім світом у руську рулетку». Ян Джонсон (Ін-т харчових досліджень Великобританії) зробив висновок, що «генетичні досліди над овочами можуть повністю позбавити їх корисних і лікарських властивостей». Протягом певного часу ГМ-продукти споживали здорові люди і ті, що перенесли операції. У першої групи учасників експерименту слідів ГМО знайдено не було, у другої в мікрофлорі кишечника виявлено ГМ-вставки. Це дає підстави говорити про те, що трансгени мають властивість затримуватись в організмі, і внаслідок горизонтального перенесення генів «устроюватись» до геному мікроорганізмів кишечника.

І. Лінер показав, що тривалий уплив на пацюків соєвих інгібіторів протеїназ призводив до гіпертрофії та гіперплазії підшлункової залози.

А. Кантані і М. Місера рекомендували повністю виключити ГМО зі складу дитячого харчування. Дитячий організм гостро реагує на «чужі» ГМ-білки, до яких він не адаптований, звідки й висока чутливість дітей до ГМ-алергенів.

Починаючи з 2004 р., у країнах Европейського Союзу використання ГМО в продуктах дитячого харчування, призначеного дітям до 4-х років, повністю заборонено.

Існує низка ГМ-рослин, стійких до гербіциду гліфосат, який є сильним канцерогеном і викликає лімфому. Мюллер наводить дані: при обробці ГМ-цукровий буряк накопичує токсичні метаболіти гліфосату.

Важливі дані представив доктор Т. Травік (науковий радник уряду Норвегії) про вплив ГМ-зернових на здоров'я людини. Травік, який займається генетичною інженерією більше 20-ти років, заявив, що «Ймовірна небезпека від ГМ-конструкцій вища, ніж від хімічних сполук і радіації, так як вони цілковито «незнайомі» навколишньому середовищу, вони не розпадаються, а, навпаки, приймаються клітиною, де можуть безконтрольно розмножуватись».

Заслуговують на увагу дані І. Єрмакової (Ін-т Вищої нервової діяльності і нейрофізіології РАН). Пацюки, що споживали ГМ-сою, стійку до гербіциду Раундап (Монсанто) давали неповноцінне наступне покоління, де більше ніж 50 % особин загинуло. Ці результати викликали запеклу дискусію на сторінках міжнародного видання Natural Biotechnology. І. Єрмакова відповіла на всі критичні зауваження та отримала велику кількість листів на свою підтримку.

Російська організація «Біологічна, екологічна та продовольча безпека» у зверненні «Генетичні ігри та безпека» зазначає: «Оскільки перевірка безпечності ГМО проводиться на кошти їх творців, часто ці дослідження поверхневі, не завжди коректні, а нерідко результати випробовувань просто приховуються корпораціями, що прикриваються законом про комерційну таємницю».

Було спростовано і міф про трансгени як панацею у порятунку від голоду бідних країн: 60 країн світу, представлених у більшості інституцій ООН, а також представники Світового банку на зустрічі 15 квітня ц.р. оприлюднили Звіт, де чітко зазначається, що використання ГМ-технологій не може подолати проблему голоду в найбідніших країнах. ГМО не в змозі вирішити проблеми достатнього забезпечення продовольством бідного населення і не виправдовують покладених на них надій. «Інформація (щодо ГМО) надходить підчас епізодична й суперечлива, невизначеність стосовно можливих переваг і загроз висока» - йдеться у Звіті, що підготували 400 науковців, які працювали над ним протягом 4-х років. Звіт на 2500 сторінках також прямо стверджує, що «транснаціональні корпорації штучно розгортають продовольчу кризу з метою захоплення ринків і встановлення над ними глобального контролю».

У контексті наведеного вище виникає питання: чи потрібні продукти таких генетичних технологій Україні?

Газета « Споживач.інфо» №12(12) жовтень 2009