Навіщо робити якісне, навіщо платити за утилізацію простроченого товару, навіщо перейматися втіленням сучасних технологій, коли українці й куплять все, що потрапить на полиці крамниць. Не хочу ображати нікого з наших співвітчизників, але ми так і не навчилися бути примхливими у виборі.

Складається враження, що нам байдуже, що там пишуть виробники на тих упаковках, нам байдуже навіть і те. що всередині тієї упаковки, головне, щоб до ранку дожити, не отруїтися, а те, що там щось в організмові накопичується - байдуже. Живемо ж якось.

Коли починаєш вивчати результати лабораторних досліджень , тестувань продукції, яка є на українських прилавках, стає жахливо. Все більше й більше хочеться вірити твердженням фахівців, що Україна замає 10 місце з випуску фальсифікованої продукції. Цілком можливо. Адже, яка б група товарів не потрапила в лабораторію, обов'язково як мінімум половина буде не відповідати нормам.

Приклади, що говорять самі за себе: (за даними ДП «Укрметртестстандарт»)

1. Ікра горбуші солено морожена містить харчові добавки, які не дозволені чинним законодавством України (сіль яблучної кислоти та сорбіт (Е 420).
2. Філе пангасіуса глазуроване (В'єтнам): масова частка глазурі 23,8%, замість не більше 20% згідно з маркуванням.
3. Ковбаса сиров'ялена вищого ґатунку «Махан»: строк придатності до споживання:
згідно з НД - 45 діб; зазначено -  120 місяців.
4. Конина с/в «Наш Продукт»: строк придатності до споживання згідно з НД -  35 діб; зазначено -  60 місяців.
5. Ковбаса «Салчичон Кумар Екстра»: поверхня оброблена консервантами Е-215, Е217, використання яких в Україні не дозволено.

6. Сосиски «Вуді класико міні»: в складі присутні харчові добавки Е450, Е452, Е301, Е250, які не зазначені у маркуванні та специфікації виробника .

Перелік продуктів харчування, які сміливо підпадають під визначення «фальсифікат», можна продовжувати до безкінечності. Але ж фальсифікують не тільки те, що їмо, а й чим лікуємося. За оцінками експертів, в Україні щорічно продають підроблені лікарські засоби на суму більше $ 100 млн... Щоправда, представники Державної служби лікарських препаратів стверджують, що в порівнянні з іншими країнами, в нашій - ще не все так і погано. Хотілося б вірити, та складно. Адже й в порівнянні з іншими країнами, в Україні проводиться набагато менше перевірок, лабораторних досліджень щодо якості ліків. Тому й Україна не має точних даних щодо контрафактних ліків. Зате за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічний дохід від продажу фальсифікованих лікарських засобів досягає $ 50 млрд., перевищуючи навіть дохід від продажу наркотиків. Навіть в Європі з її налагодженим процесом контролю над якістю офіційна статистика говорить про 7% фальсифікату, в Росії - про 10 %. Тому й нам, українцям, можна сміливо думати, що кількість фальсифікату в Україні аж ніяк не менше ні 7-ми, ні 10-ти %.

Й справді, достеменно сьогодні ніхто в Україні не може впевнено сказати, скільки фальсифікату на полицях. Бо, по-перше, держава давно вже перестала виділяти кошти на проведення перевірок, лабораторних досліджень; по-друге, перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації постійно скорочується; й по-третє, й досі Україна чи не єдина країна світу, яка не має закону «Про відповідальність виробника, продавця, посередника за реалізації неякісної продукції». Чого їм боятися - штрафу? Так він такий мізерний, що хоч щодня плати, по кишені не вдарить .

Дожилися ми вже й до того, що Європейська Бізнес Асоціація застерігає уряд, аграріїв та населення про вірогідність витоку на ринок України фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів, застосування яких може мати непередбачувані наслідки для життя та здоров'я людей, тварин і безпеки довкілля.

У м. Тальному Черкаської області, ще у серпні 2010 року було виявлено склад з понад 100 тон підроблених агрохімікатів. Приміщення складу не є сертифікованим для зберігання хімічних речовин, та не має необхідних засобів захисту, що становить загрозу для населення, навколишнього середовища, та ґрунтових вод. Склад містить інсектициди, фунгіциди, гербіциди та протруйники, що розфасовані в ємкості, на які нанесено фірмові найменування відомих виробників.

У м. Біла Церква Київської області, співробітниками спеціального підрозділу з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ по Київській області було виявлено 74 т пестицидів, що належать компанії, яка не має ліцензії на торгівлю пестицидами. Частина продукції маркована фальсифікованими етикетками фірм-виробників оригінальних препаратів.

Після проведення експертизи препаратів невідомого походження Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя було встановлено, що вищезгадані продукти є фальсифікатом. Однак, незважаючи на результати зазначених вище перевірок та досліджень, рішення стосовно вилучення вищезгаданого фальсифікату з цивільного обороту досі не прийняте.

В темі про фальсифікат не має підсумку. Хіба що висновок напрошується з слів-порад працівників лабораторій: «Щоб бути впевненим, що не їсте шкідливого, відмовтеся від шоколадних цукерок. І шоколад вже не той, і решта інгредієнтів користі не прине». Прикро чути. Але це наша реальність. Ми потрапили в полон до фальсифікату.

Тетяна Шальман