Що їмо? Та те, що купуємо. А що купуємо? Та хто його знає. Адже державний нагляд відмінили. Сертифікацію обов’язкову відмінили. Одним словом відкрили зелену дорогу фальсифікату, непотребу до полиць магазинів, а відтак і до столу споживачів. Це не голосні заяви. Слова підкріплені фактами

За ініціативою Всеукраїнської газети «Споживач.інфо», інформаційного партнера ДП «Київоблстандартметрологія» з метою визначення дотримання прав громадянина, гарантованих Конституцією (ст.. 50) та Законами України, в магазинах м. Білої Церкви, а саме «Сільпо», «Край» та «Велика кишеня» споживачами були придбані продукти, які повинні обов’язково складати повноцінний харчовий раціон кожної людини: рибу, крупи, вареники та салати.

Та де ж повага до споживачів?

Риба гарячого копчення (скумбрія, сайра, окунь, ставрида), яка реалізовувалась споживачам з написом «-50%» (зі знижкою, тобто) була придбана 05.09.2011 року о 9 годині 47 хвилин в магазині «Сільпо» (мікрорайон «Піонерська») та доставлена у випробувальну лабораторію ДП «Київоблстандартметрологія» о 10 годині 10 хвилин з дотриманням термінів та вимог санітарних правил. Результати виявилися зовсім не втішними, хоча й можна сказати – кричущими.

- Продукція була маркована маркувальними етикетками «Сільпо», без зазначення інформації про виробника продукції.

- Термін придатності до вживання на цих етикетках був відсутній, лише зазначено дату 05.09.2011 року та час пакування 5 годин 45 хвилин ранку. Риба реалізовувалась з рекламним написом «-50% дешевше».

- За результатами проведених мікробіологічних випробувань в лабораторії ДП «Київоблстандартметрологія» в усіх видах риби були виявлені бактерії групи кишкової палички (коліформи) в 10,0 г та перевищення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) в трьох видах риб (ставрида, сайра, скумбрія).

«Кишкова паличка – це показник безпеки,тому якщо вона присутня в їжі, то нею можна отруїтись, – говорить заступник генерального директора з сертифікації ДП «Київоблстандартметрологія», м. Біла Церква Олег Черепанов. – У когось це може бути розлад шлунку,а у когось наслідки будуть більш серйозними. В процесі тестування салату ми з’ясували, що за терміном придатності салати відповідають нормам. Але справа в тім, що судячи з усього, їх виготовляли з продуктів не першої свіжості».

Вживання такої риби небезпечне для здоров'я споживачів.

2. Салати «Тет-а-Тет», «Печіночна слойка», «Бістро», «Ганноверський» виробництва кулінарного цеха «Сільпо» та салат «З крабових паличок» фасований виробництва ТОВ «Таровіта» м. Боярка.

Салати були придбані 05.09.2011 року в 11 годин 31 хвилину в магазині «Сільпо» (вул. Гординського), а салат «З крабових паличок» в 13 годин 51 хвилина в магазині «Велика кишеня» (вул. Грибоєдова) та доставлені у випробувальну лабораторію ДП «Київоблстандартметрологія» протягом 20 хвилин з часу придбання з дотриманням термінів та вимог санітарних правил.

За результатами проведених мікробіологічних випробувань в лабораторії ДП «Київоблстандартметрологія» в усіх видах салатів «Тет-а-Тет», «Печіночна слойка», «Бістро», «Ганноверський» та «З крабових паличок» були виявлені бактерії групи кишкової палички (коліформи) в 0,1 г та перевищення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) в двох видах салатів «Тет-а-Тет» та «Бістро».

Вживання таких салатів небезпечне для здоров'я споживачів.

3. Крупа пшенична «Полтавська» №3 та крупа пшоно 1 ґатунку виробництва ТОВ «Альта-Віста» (с. Крюківщина) були придбані 05.09.2011 року в магазині «Край» і за результатами лабораторного аналізу в лабораторії ДП «Київоблстандартметрологія» не відповідали по якості вимогам НД за фізико-хімічними показниками.

Так крупа пшенична «Полтавська» №3 не відповідала за якістю вимогам стандарту по крупності помолу і була вироблена крупноподрібненою (прохід крізь сито діаметром отвору 2,5 мм фактично склав 3,0%, при нормі не менше 80%).

«Недоліки в крупах, які ми знайшли під час досліджень, свідчать про низький контроль якості на підприємствах, – пояснює Олег Черепанов. – Нашим фахівцям для того, щоб зрозуміти, що продукт не дуже якісний достатньо було уважно на нього подивитись. Навіть через поліетилен видно, що там надто багато сміття. Проте споживачі зазвичай не настільки уважно роздивляються крупи, тому можуть придбати і такий неякісний продукт».

Крупа пшоно 1 ґатунку теж не відповідала за якістю вимогам НД за фізико-хімічними показниками через завищений вміст смітної домішки фактично 0,44 % (норма не більше 0,4%), завищеної кількості зіпсованих ядер фактично 0,56 % (норма 0,5%) та завищеної кількості нелущених зерен фактично 3,2 % (норма не більше 0,4%), що свідчить про грубі порушення технології виробництва крупи та незадовільний стан технологічного обладнання по її виробництву.

Використання такої крупи приводить до виготовлення каші з незадовільними смаковими якостями.

4. Вареники з лівером виробництва ТОВ «Край» мали занижений вміст начинки 44,3% (норма 45,0%), а вареники з вишнею мали тріщини в тістовій оболонці, що погіршує їх споживчі властивості

Встановлені факти реалізації споживачам неякісної продукції є наслідком порушення технологічної дисципліни виробництва зазначених видів продукції та незадовільної організації контролю якості продукції на підприємствах.

Згідно з Конституцією України (стаття 50) кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів. Згідно з статтею 4 «Права та обов'язки споживачів» Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування,безпеку продукції,необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Це вимоги Закону та Конституції. Але, якщо ось скоро рік мине як відмінили контроль з боку держави за додержанням стандартів, норм і правил, хто ж гарантуватиме споживачам, що продукти не є небезпечними для вживання?

Невже можемо покладатися лише на небайдужість самих споживачів, на громадянську позицію громадських організацій? Невже й далі будемо обирати тих законотворців, які щороку все більше звужують права споживачів, все менше залишають контролюючих повноважень за державними органами, зате все вище відкривають «шлагбаум» для непотребу.

Після отриманих результатів Київська обласна організація ВГО «Союз споживачів України» звернулася до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів з проханням провести перевірки якості продукції у мережах супермаркетів щодо відповідності якісним характеристикам.

Тетяна Шальман,

голова Київської обласної організації

ВГО «Союз споживачів України»