Ну майже «місто - сад» і навіть не за чотири, а лише за рік обіцяв мешканцям міста Остер, що на Чернігівщині власник фірми «Сіяна» Ігор Городов, коли закладався перший камінь грандіозного як здавалося тоді будівництва елітного комплексу дозвілля та бази відпочинку для простих смертних, місцевих мешканців.

 Проте як кажуть, обіцяного три роки чекають, а на четвертий забувають у остерському випадку у тотальне забуття бізнесмен поринув набагато швидше.

І от рік потому замість обіцяного місцевий краєвид «прикрашають» лише купи непотребу, шматки арматури, що стирчать з-під землі, лякаючи усіх перехожих, та загороджена напівзруйнованим парканом прибережна територія. Омана від сумнозвісної для острян фірми «Сіяна» не лише спотворює зовнішній вигляд узбережжя, з цим городяни ще б могли якось миритися, але й несе велику небезпеку життю та здоров'ю місцевих жителів, яким щоб дістатися омріяного водойму потрібно долати своєрідне мінне поле з арматури та багатотонних бетонних брил, які невідомо яким чином закріплені і скільки ще протримаються на місці. Подібною ситуацією давно вже нікого не здивуєш, бо зараз на узбережжі Десни поблизу Остра на пальцях однієї руки можна перелічити кількість місць, де мешканці могли б цивілізовано відпочити та вільно пройти до водойми. Але пан Городов запевняв, що все буде зовсім по іншому і поряд з комерційною структурою доступ до води та можливість провести дозвілля у нових комфортних умовах матимуть всі бажаючі Та обіцянки цяцянки, а сумні реалії дійсності повернули простий люд з неба на грішну землю За словами місцевого жителя Олексія Кононенко, дітлахи прагнучи потрапити на узбережжя вже декілька разів опинялися в бетонних пастках з травмами середньої тяжкості, були вже випадки й переламаних рук та ніг та навіть госпіталізації людей до міської лікарні. Хто відповідатиме за інциденти, що трапилися й, напевне, ще траплятимуться. Всі спроби людей зустрітися з власником «Сіяни» завершуються відмовками з боку його підлеглих - то він у відпустці, то він на об'єкті, то він ще деінде. «Городов просто ховається від нас», - говорить пан Олексій. В останнє його промови мешканці Остра чули близько місяця тому, коли цілодобово вартуючи поблизу будівельного майданчика їм все ж вдалося натрапити на невловимого горе - інвестора, але на чіткі запитання, присутні почули лише скиглення про кредиторів, які нібито заважають будувати, про людожерів з банківської сфери, які заморозили кредити, а про строки виконання зобов'язань річної давнини не було сказано ані слова. Не мають успіху й пошуки правди владними коридорам різних рівнів.

Віз проблем недобудови в купі з будівельним непотребом залишається й до нині «милувати» око багатостраждальної громади міста та змушує жити в страху батьків, які мають неповнолітніх чад, адже для них кожна звичайна прогулянка поблизу власних домівок перетворилась у боротьбу на виживання з рештками «благоустрою» по -сіянівські. Лиш Олексій Кононенко незважаючи ні на що йде по кільканадцятому колу, збираючи підписи городян під черговою петицією до влади, в надії змусити нерадивих бізнесменів виконати обіцяне.

Газета « Споживач.інфо» №12(12) жовтень 2009