«Еліта-Центр» була першою гучною аферою на ринку нерухомості в Україні. Скільки ще подібних афер нам чекати: дві, три, може, десять? Вже давно назріло питання: чи довго ще влада буде мовчати, у такий спосіб рятуючи свою репутацію замість того, щоб захища¬ти права й інтереси своїх громадян - приватних інвесторів? У той час, як різні фірми будуть незаконно користуватися грошима тих, хто інвестував у покращання умов свого життя.

Недавно створена Асоціація приватних інвесторів та власників тільки й встигає реєструвати звернення, а точніше, крики про допомогу від киян, які кілька років тому вклали гроші у будівництво житла. Вклавши власні гроші у будівництво, вони стали не тільки приватними інвесторами, але ще й заручниками компаній, які виявилися непорядними. І за лаштунками цієї непорядності кілька факторів — відсутність бажання (чи неспроможність) виконати до кінця покладені на себе зобов'язання і недопущення втручання в їхню «будівельну кухню» та бухгалтерію. А поняття «прозорість документації» — до якої на всіх законних підставах повинні мати доступ ті, хто вклав свої власні гроші, — для них просто не існує. Бажання зазирнути за «паркан документації» та дізнатися про те, як витрачаються їхні інвестиції, здається зовсім наївним. Ще б пак — за ними ж, як правило, стоять або «знакові» та відомі люди, або чиїсь «міцні руки», або ланцюжки далеко сягаючих зв'язків. А в самому будівельному бізнесі «крутяться» такі величезні гроші та такі імена вищих владних чиновників - високопосадовців, що керівництво багатьох будівельних компаній давно вже існує ніби в своїй віртуальній реальності — власному світі, із пристосованими під себе законами та людьми, які "вирішують питання" на будь-якому рівні. Що їм до проблем «кинутих» приватних інвесторів?

А між тим, чисельність таких порушень з кожним роком зростає. Інвестор-вкладник залишається абсолютно незахищеним державою. Його не захищає - або не хоче захищати - недосконале законодавство в будівельній площині, а те, що існує, — не працює. Не захищають і суди. І що в цій ситуації робити? До кого звертатись? Мовчки спостерігати чи вдаватися до якихось дій Відповідь однозначна: миритися з цим не можна! До того ж у людини завжди є право на захист як своїх інтересів, так і своєї власності. Адже це — основа Конституції кожної демократичної країни.

Куди і кому ми вкладаємо гроші ?
Кричущі факти і мовчазна влада

Як з'ясували члени Асоціації приватних інвесторів та власників, близько половини будівельних компаній столиці, що брали гроші від людей на будівництво та красиво запевняли, що «через рік будете жити у новій квартирі», - так і не спромоглися не лише здати будинки, а навіть на 50% їх побудувати. Та що там 50% - є такі компанії, на будівельних майданчиках яких, окрім паркану, взагалі анічогісінько! З них і почнемо.

Акціонерне товариство закритого типу «ДВК» ще й досі обіцяє з рекламних буклетів. який красень має вирости по вул. Дехтяренко, 22, та однак весь час переносить дату введення будинку експлуатацію. З 2002 року кредитна спілка військовослужбовців в якості замовника почала збирати гроші з бажаючих покращити свої житлові умови. Та справа далі обіцянок не пішла, а щоб зняти з себе відповідальність — керівництво спілки змушує інвесторів щороку підписувати нові й нові додаткові угоди про перенесення термінів завершення будівництва.

Як все це можна назвати, як не змовою забудовників, банків, чиновників від контролюючих органів та представників місцевої влади? Чому практично не працюють фонди фінансування будівництва, які б мали захистити своїми гарантіями інвесторів-вкладників? Чому вкладники не можуть дізнатися, як використовуються їхні гроші, та чому взагалі відсутній контроль за будівництвом з боку влади

Інвестори-вкладники не хочуть терпіти і хронічно вислуховувати виправдовування та абсурдні аргументи, коли з їхніми грошима починають маніпулювати. Але чи зможуть вкладники повернути свої власні кошти, які за ці роки неабияк знецінилися? Чи зможуть притягти до відповідальності тих, хто стільки часу використував їх? Чи дочекаються коли-небудь допомоги від влади?

В IV кварталі 2005 року ще на одному київському будівельному майданчику мав вирости красень-будинок — по вул. Героїв Севастополя, 23-б. Та він там не з'явився і не міг з'явитися, бо за цією адресою розташована автостоянка. Не змогло ні ТОВ «Уран» яке брало гроші від інвесторів, ні громадська організація «Народна кредитна спілка «Добробут», яка у 2003 році за рішенням Киівради отримала в оренду ділянку, вивести справу хоча б на початок будівельних робіт. Набридло інвесторам чути обіцянки, тому й звернулися вони в минулому році до Солом'янського районного суду. І що ж? Суд виявився дуже гуманним, позивачі отримали по¬зитивне рішення про стягнення з ТОВ «Уран» і пайових внесків, і морального відшкодування, і суми боргу, з урахуванням інфляції, та 3% річних. Інвестори задоволені рішенням суду. Але, як виявилося, отримати таке рішення — ще нічого не означає. Чому? Та тому, що його ніхто не збирається виконувати

Тож дійсно правду кажуть, що про державу можна судити по тому, як у ній судять!
А ще є інший влучний вислів: «Хто купує посаду, той продає правосуддя

Його одразу ж згадав той приватний інвестор, який вклав свої гроші в будівельно-інвестиційну компанію «Інтербудінвест». Вона уклала з ним договір на пайову участь у будівництві об'єкту за адресою: проспект Перемоги, 131 і вже рік як порушує термін здачі його квартири. До того ж, в приміщенні немає опалення і вентиляції, електрики і т.д, а якість виконаних робіт не відповідає сучасним вимогам. Що ж до стягнення штрафних санкцій - а це 3% річних, пеня у розмірі 3% вартості роботи за кожний день прострочення виконання робіт, - то це виявилося дуже складно. Суд ніяк не хоче стати на сторону постраждалого, який звернувся по допомогу до громадської організації «Союз споживачів України». І коли на одному із судових засідань наприкінці травня, позивачу нарешті була надана для ознайомлення копія акту державної приймальної комісії по прийняттю даного об'єкту в експлуатацію, — він був дуже здивований. Виявилось, що акт про введення будинку в експлуатацію був складений 27 вересня 2006 року і лише 13 квітня 2007 року був остаточно узгоджений з Київміськархитектурою. В акті зазначено, що будинок вводиться в експлуатацію саме без того приміщення, в яке вклав свої гроші позивач. Оце так! Чи можливо таке? І чому ж в суді раніше на цей факт взагалі не звернули уваги? До того ж сторона відповідача поводить себе так, нібито позивач вимагає від «Інтербудінвесту» чогось дивного?

Що це все — війна паперових актів з гідністю, правами та честю людини, яка не тільки постраждала від непорядності забудовників, а ще й виявилась втягнутою в болото судової тяганини та юридичної казуїстики і знову потерпає як морально, так і фінансово. Де ж знайти правду?

А в суді продовжують вишукувати факти не на захист позивача, а навпаки. І відтепер вже позиція суду полягає в тому, що всі аргументи позивача, побудовані на підґрунті закону «Про захист прав споживачів», — незаконні, бо він не є споживачем! Але вибачте, ким же тоді? Звичайно, у порівнянні із структурами СБУ де саме розроблялась проектна документація цього об'єкту будівництва та тими представниками можновладців, що причетні до засновників компанії (є інформація про те, що серед засновників «Інтербудінвесту» — ім'я сина відомого політика, народного депутата із БЮТ і не тільки), — він не виглядає такою крупною фігурою! У них десятки рахунків в різних банках та безліч кишенькових фірм, які займаються будівництвом, знаходячись інколи на межі банкрутства. І це добре відомо тим, хто знаходиться на владному олімпі м. Києва та у контролюючих органах держави.

І знову риторичне питання: ХТО У ВЛАДІ ЗАХИСТИТЬ ПРИВАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ІНВЕСТОРА, який вкладає гроші у власне житло?

Інвестори ТОВ «Форум-Інвест» також не впевнені в тому, що виграють справу у суді (бо гроші свою справу роблять і у судах — це сьогодні ні для кого не є секретом), хоча й мають на руках роз'яснення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про те, що порушення умов договору є прямим порушенням прав споживачів згідно із Законом України «Про захист прав споживачів».

Не ведеться будівництво й по вулиці Драгомирова, 2а, за яке свого часу, у 2003 році, взялася солідна будівельна корпорація «УкрАзіаБуд» разом із Українським Союзом ветеранів Афганістану та ТОВ «Аксбуд». Відтоді яких тільки договорів між цими та іншими організаціями не було підписано, окрім одного, де було б визначено: коли гроші «вийдуть» на об'єкт і хто саме його будуватиме. А в цей час БК «УкрАзіаБуд» потихеньку готується збанкрутіти (уже тричі в компанії змінюється керівництво).

Ситуація навколо БК «УкрАзіаБуд» змушує хвилюватися ще й тих, хто вже не один рік напружено поглядає на шість будинків у 2-му мікрорайоні Троєщини, які мали стати «окрасою міста», але стали черговим довгобудом. Замовником будівництва «Дніпровських веж», як називають ці будинки, є Головне управління Внутрішніх військ МВС України, а БК «УкрАзіаБуд» до недавна була генпідрядником. 127 мільйонів гривень бюджетних коштів поглинув об'єкт до 2004 року, та коли грошей не вистачило для завершення роботи, було прийнято рішення — залучати кошти приватних осіб. Останні охоче згодилися інвестувати, не підозрюючи, що будівництво затягнеться на довгі роки. Довелося залучити третю силу — ТОВ «Етьєн-Вест», яка й взяла на себе функцію забудовника. Та ось уже два роки на будівельному майданчику — мертва тиша. Порушують її хіба що інвестори, які не

дають спокою забудовникам. І все це при тому, що замовником будівництва є ГУ ВВ МВС України!

Кого ж Захищає Закон?

Жодним законом не передбачено відповідальності за те, що згадане вище будівництво не велося цілий рік! Не передбачена відповідальність і за те, що цей об'єкт лише у травні цього року отримав поштову адресу, а Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища майже рік залишало поза увагою численні звернення стосовно цього питання.

Не краща ситуація й на будівельних майданчиках, де замовником та забудовником є ТОВ «Київвисотбуд» та «Агробудпереробка» Поки дві команди керівників розбираються, хто з них яку долю має, поки тривають суди, ведуться переговори з банком «Київ» про відновлення фінансування будівельних робіт, будівництво зупинено і по вул. Сім'ї, Сосніних, 4а, і по вул. Старонаводницькій, 14-Д, і в Борисполі по вул. Київський шлях, 97 та у смт. Чубинське по вул. Погребняка, 14-А. Мало не щодня ініціативна група від інвесторів обиває пороги, аби надати хоч трохи прискорення всім цим

переговорним процесам та відновити роботи,

Перелік «заморожених» об'єктів можна продовжувати. А скільки їх ще виникне невдовзі, коли на Київські, навіть, заповідні землі, так щедро розпродані під галас політичної кризи, міською владою під керівництвом Л. Черновецького, прийдуть нові забудовники, що будуть працювати за старими схемами.

Може нам вже треба перейняти досвід Росії, де доведені до відчаю вкладники об'явили голодування? Там, в Росії, Держдума, Президент В. Путін вимушені були втрутитися у справи, які після цього все ж таки вдалося зрушити з мертвої точки. Що ж до України, то нашій владі сьогодні не до споживачів. Вона зайнята своїми владними перерозподілами. Правда, є надія, що Прем'єр-міністр, який є головою Інвестиційної ради, створеної цього року при Кабміні, все ж зможе втрутитися в наші, українські справи з обманутими приватними інвесторами, відпрацювати низку необхідних законоположень, створити відповідне правове поле та захистити людей.

До речі, подібні київські схеми вже починають поширюватися і по всій Україні, а тому важливим було б і втручання у негативні процеси, що відбуваються в цій площині, Асоціації міст України, яка об'єднує мерів практично всіх міст країни. Поки ж що всі чекають на відповідь, Асоціація приватних інвесторів та власників вважає за необхідне від імені Національної координаційної ради з питань захисту прав споживачів звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією розробити та прийняти постанову уряду, яка б захистила права та інтереси інвесторів. Прийняття відповідного нормативного акта захистить права та інтереси інвесторів, зробить прозорими схеми інвестування житла, зупинить в подальшому фінансові махінації у сфері будівництва (подібних сумнозвісній афері з компанією «Еліта — Центр») та унеможливить укладання незаконних інвестиційних договорів.

Ми звертаємось також до керівництва м. Києва та депутатів міськради, податкової державної адміністрації, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Прокуратури України з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася на ринку інвестицій в житлове будівництво в м. Києві, та дати висновки по наведених у статті конкретних прикладах фактів порушення прав інвесторів.

Тетяна ШАЛЬМАН,
президент Асоціації приватних
інвесторів та власників

Олена ПЕТРЕНКО
юрисконсульт
ВГО " Союз споживачів України