Коли купуємо техніку, офісну чи побутову, завжди особливу увагу звертаємо на гарантійний термін. Але частенько так трапляється, що техніка виходить з ладу наступного дня після закінчення того ж таки гарантійного терміну.

Робити нічого іншого не залишається, як іти в сервісний центр і віддавати на ремонт прилад. А от що робити, коли після ремонту, техніка знову і знову виходить з ладу. Що краще – викинути чи продовжувати ремонтувати?

Саме з таким запитанням до редакції газети звернувся мешканець м. Ірпінь (Київська обл.), в якого проблема виникла з ноутбуком – річчю, без якої він не може «ні дня жити». Ні, не тому, що «ноутбукозалежний», а тому що весь заробіток залежить від того, наскільки оперативно буде виконана робота на комп’ютері.

Попрацював куплений ноутбук не довго. Рівно рік – як вийшов гарантійний термін, так і вийшов з ладу ноутбук. До продавця не йшов, відразу подався до сервісного центру. Щоправда, варто уточнити – до приймального пункту сервісного центру. Дівчина товар прийняла, наступного дня, після «оглядин» ноутбука майстрами, дівчина телефоном повідомила – є два шляхи: ремонтувати плату за півтори тисячі гривень, або встановити нову за 3 тисячі. Враховуючи дещо скрутне матеріальне становище, чоловік вирішив, що поки обійдеться ремонтом. Заплатив півтори тисячі, почекав кілька днів і отримав відремонтований ноутбук з гарантійним терміном в 3 місяці. Але не пройшло й тижня, як річ знову зламалася. Варто зауважити, що із 6-ти днів, лише 2 пішло на встановлення комп’ютерних програм, без яких ноутбук не може виконувати необхідних йому функцій.

І ось тут постала низка питань, що ж робити далі: ще раз здавати на ремонт, скільки разів таке може повторюватися, чи вже цього разу погоджуватися віддавати 3 тисячі на нову плату, а може взагалі шукати гроші на новий? Та й чи має споживач право вимагати повернення грошей за недоброякісний ремонт.

Ці запитання редакція направила до Головного управління з питань захисту прав споживачів, де різносторонньо роз’яснили ситуацію. По-перше, споживач повинен керуватися у своїх діях статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» – Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг). Безпосередньо пунктом 3, підпунктом 1, в якому визначено: «У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк.

«Звичайно, споживачеві ще треба довести, що ноутбук знову зламався з тієї ж причини, – пояснює начальник ГУ з питань захисту прав споживачів Костянтин Соляник. – Для цього споживачеві необхідно звернутися до сервісного центру з письмовою заявою з вимогою надати пояснення причини повторного виходу з ладу ноутбука. Тобто, сервісний центр повинен зробити діагностику. І вже в залежності від її результату діяти далі».

В разі, якщо причина поломки та ж – безкоштовно ремонтувати (усунути недолік) і отримати нові зобов’язання сервісного центру (мають видати новий гарантійний термін). Якщо ж причина виходу з ладу ноутбука інша (зламалася інша деталь) – то сервісний центр має право запропонувати провести її ремонт і вже знову за гроші, і вже знову з наданням нового гарантійного терміну безпосередньо на цю деталь. В цьому разі, споживач знову стоїть перед вибором – ремонтувати, відмовлятися від ремонту, здати ноутбук на запчастини. докласти грошенят та купити новий.

Та варто зауважити, що споживач може бути не згідним із висновком діагностики. В такому разі, керуючись ст.. 17, п. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вимагати (письмово) проведення незалежної експертизи – тобто встановлення причини частого виходу з ладу товару. «Сервісний центр зобов’язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати та провести експертизу, оплатити її вартість. Але, в разі підтвердження того, що недоліки виникли з вини споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи», – роз’яснює керівник управління К.М. Соляник. Тобто, діє просте правило – хто винен – той і платить. Щоправда, за споживачем та, власне, й за виконавцем послуг закон залишає ще одне право – на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Не підміняймо поняття

Ситуація, що сталася з мешканцем Ірпеня не поодинока. Зовсім нещодавно у подібну ситуацію потрапила гостомельчанка, в якої зламався фотоапарат і вона також була змушена довго «знаходити» спільну мову із сервісним центром. Але наскільки б ці ситуації не були подібними, все ж вони мають суттєву різницю, про яку повинен знати кожен.

               Законом України «Про захист прав споживачів» в статті 1 чітко визначено поняття споживач – це «фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника». 

               По суті, про що мова? І чому на цьому ми закцентуємо увагу? У першому випадку чоловік придбав ноутбук і як пояснив згодом, для того, щоб виконувати на ньому певні роботи з метою заробітку грошей. Так ось – в даному випадку – мешканець Ірпеня не є споживачем, і відстоювати свої права відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не може, адже в нього із виконавцем послуг не виникає вже цивільно-правових відносин. Якщо він займається підприємницькою діяльністю і ноутбук саме з цією метою був придбаний, то й стосунки із сервісним центром повинен з’ясовувати у господарському суді. Щоправда, якщо чоловік не є суб’єктом підприємницької діяльності, не має контракту на виконання певних комп’ютерних робіт, то йому не обов’язково наголошувати у сервісному центрі, що ноутбук йому потрібен тільки для того, щоб заробляти гроші. Певний нонсенс, але так встановлено Законом.

               А ось гостомельчанка – є споживачем, вона фотоапарат купувала для власних потреб. Щоправда, також вчасно не зуміла (через відсутність споживчих знань) відстояти свої права. Фотоапарат зламався напередодні ювілейного дня. Сервісний центр усно повідомив, що ремонт буде здійснюватися 45 днів. Жінка – усно! на це погодилася, а коли пройшло два місяці почала бити на сполох. Та якби знала жінка свої права: по-перше: товар має ремонтуватися 14 днів, довше лише за письмової згоди споживача; по-друге: споживач має право письмово вимагати на час ремонту аналогічний товар; і по-третє: якщо товар потребує більшого часу для ремонту ніж 14 днів, вимагати пояснень причин виходу з ладу (можливо товар має істотний недолік і підлягає обміну, повернення коштів тощо). 

               Споживчих нюансів багато і кожна ситуація в чомусь подібна, в чомусь абсолютно інша. Та головне, споживач повинен вчасно зорієнтуватися, щоб грамотно відстояти свої права. 

Софія Шальман