Такий маленький, скромний овоч, а скільки несе позитиву! Адже усім відомо: якщо на прилавках з'явилася кругла пурпурна редиска - значить, прийшли теплі дні, кінець холодам, авітамінозу і зимово-весняному поганому настрою.

Розіграти комбінацію
Й справді, хто ж не знає рецепту найулюбленішого в світі салату? Дрібно нарізані огірки, редиска, молодий кріп і зелена цибуля, заправлені сметаною, - ця комбінація, як і конвалії, «світлого травня привіт». Вона піддається змінам і доповненням і кочує зі страви в страву, передаючи їм енергію сонця.
Одні люблять змішати терту редьку з сиром, часничком, зеленню і загорнути цю суміш в лаваш або салатне листя. Інші дрібно ріжуть яйця, редиску, зелену цибулю і кріп, додають мариновані шампіньйони або горошок і поливають якою-небудь салатною заправкою. Треті віддають перевагу вітамінному напою з кефіру, в який додають терту редиску, кілька столових ложок зелені і щіпку солі. І усьому редька надає не лише терпкість, але й красивий, насичений колір.
Для тих, хто регулярно відчуває нестачу вітамінів, редька - просто знахідка. Природа наділила її великою кількістю вітамінів B і С, й мінеральних солей, а ще в ній містяться рідкісні гірчичні олії, що мають антисептичні властивості. Тому замість того, щоб вгамовувати раптовий голод черговим шоколадним батончиком, краще частіше хрускотіти свіжою соковитою редискою. З нею навіть черговий бутерброд можна обіграти так, що він перетвориться на ласощі: узяти, приміром, кілька столових ложок вершкового сиру, змішати з чайною ложкою хріну, намазати на хліб, накрити скибочкою улюбленої шинки, згори покласти кухлі редиски - вуаля!
Варто відзначити, що редиска взагалі вдала пара для багатьох кремоподібних продуктів - м'якої бринзи, хумуса, арахісової олії. Разом вони складуть оригінальну основу для бутербродів і сендвічів, яку завжди можна доповнити тим, що є під рукою.
Від простого до складного
Зазвичай редиску подають на стіл як закуску або гарнір, і рідко хто наважується на більш мудровані рецепти, в яких редиска, - персонаж вже не другорядний. Якось незвично її варити-тушити! Але ми спробуємо переконати вас, що редиска - овоч зовсім не тривіальний.
Візьміть, наприклад, 150 г редиски, розріжте на четвертинки, змішайте зі 100 г свіжих промитих паростків сої, парою нарізаних кубиків огірків, м'якушем кавуна або дині, жменею салатного листя і щіпкою смаженого мигдалю, заправте сумішшю з 1,5 ч. л. меду, 3 ст. л. олії волоських горіхів, 1 ст. л. яблучного оцту, посоліть-поперчіть і отримаєте освіжаючий салат, ідеальний для спекотної пори.

А ось вівсяний суп з редискою. У літр киплячої підсоленої води всипати склянку геркулеса, довести до кипіння, додати штук 10 дрібно нарізаних разом з бадиллям редисок, знову довести до кипіння, після чого дати настоятися хвилин 15, а потім подавати на стіл із сметаною і зеленою цибулею. Прекрасна альтернатива для тих, кому окрошка вже набридла.
А з бадилля редиски вийде навіть пудинг! Для цього 1 склянку гречаної крупи замочують в холодній воді на 1-2 години, бадилля дрібно ріжуть і укладають на дно форми. Згори викладають замочену крупу, ставлять в духовку, розігріту до 230 °С, на 10 хвилин, після чого дістають, вливають збиту суміш із склянки молока і 2 яєць і відправляють в духовку ще на 15-25 хвилин. Цей пудинг можна зробити і солоним, і солодким.
І вершки, і корінці
Прикро, але факт: редискою в травні-червні нехтує тільки нерозумна людина, а ось її соковите бадилля вживають в кулінарних цілях набагато рідше, більше того, багато хто взагалі не знає, що вона їстівна. Адже в зелені редиски вітаміну С більше, ніж в самому коренеплоді. Смак у неї гострий, терпкий, пряний. Особливо хороше бадилля ранньої, весняної редьки - вона нежорстка і в ній майже немає гіркоти.
Листя редьки можна використати як основу для салату - можна варити з неї зелені щі (капусняк), як з щавлю. Якщо ви - любитель окрошки, то чом би не спробувати додавати рубану зелень редиски разом з петрушкою і зеленою цибулею? За старих часів, між іншим, так завжди і робили.
А французи, відомі своєю пристрастю до всіляких кулінарних вигадок, обсмажують бадилля на маслиновій олії і готують з нею омлет. І нехай хтось скаже, що виходить гірше, ніж із шпинатом!
Час вибирати
Буває, надкусиш редиску, а вона або занадто рихла, або занадто гірка, або занадто м'яка - суцільне розчарування. Найчастіше справа в сорті.
У так званої «європейської» редиски коренеплоди невеликі - вагою 10-30 грамів, за кольором вони можуть бути і білими, і рожевими, і червоними, і жовтими, і строкатими, та й іншої найрізноманітнішої форми - овальної, веретеновидної, циліндричної. Європейська редиска визріває рано, а тому першою потрапляє до нас на стіл з прилавків і грядок. У ній найбільша концентрація корисних речовин, і за смаком вона навряд чи розчарує, але ось зберігається така редиска, нажаль, недовго.
Інший різновид редиски - китайська. Її плоди, як правило, більші, білі, рожеві і червоні, тільки округлої або циліндричної форми. Вітамінів в них менше, зате вони відмінно зберігаються, легше переносять транспортування, і саме ця редиска продовж року продається в наших супермаркетах.
Вибираючи редиску на ринку, звертайте увагу на те, щоб коренеплоди були твердими, з живим, свіжим бадиллям. На редисці ні в жодному випадку не повинно бути ніяких чорних точок - вони свідчать про те, що редиска вирощена не без хімікатів або про те, що вона починає псуватися.
Удома редиску слід зберігати в холодильнику. З бадиллям вона залишиться свіжою 4-5 днів, а якщо зелень зрізувати і покласти овоч в пакет з отворами, то він спокійно пролежить 2-3 тижні. Перед вживанням вже миту і очищену від хвостиків редиску рекомендується покласти приблизно на годину в холодну воду, тоді хрускотіти вона буде дуже апетитно!