Чоловіка без каші не нагодуєш, свідчить древнє прислів'я. Кашею називається страва із звареної або запареної крупи – продукту, отриманого із зерна. Рис, гречка, овес, пшениця. Зернових культур в світі налічується більше 8 тисяч видів. Це наша енергія, пряма дорога до ситого повноцінного життя. На думку дієтологів, ігнорувати каші не можна – вони нам просто необхідні, тому що окрім вуглеводів в кашах міститься безліч вітамінів і необхідної клітковини.

Чим більше в каші добавок, тим приємніше її їсти. Твердження, що маслом кашу не зіпсуєш, стосується її смаку, але не користі. Якщо не знати, як вибирати крупу і з чим її готувати, можна запросто влаштувати собі проблеми з травленням або набрати зайвих кілограмів. Набагато кориснішою є каша, приготовлена на воді і без будь-яких добавок. Лише в такої каші мало шанувальників. Для того, щоб зробити крупу і смачною, і корисною, отримати від неї задоволення, силу, вітаміни, а не тягар в шлунку, поганий настрій або зайву вагу, необхідно знати всі секрети зерна.

Чаклунство крупи починається вже в роті. Чим довше її жуєш, тим солодшою і смачнішою вона стає. У чому загадка? Вся справа у складі зерна. Речовини, які воно містить, розщеплюються при жуванні, і смак каші поступово розкривається і посилюється. Тому кашу треба їсти повільно. Чим більше помел зерна, тим більше шансів отримати від каші максимум задоволення і користі.

Перш ніж перетворитися на крупу, зерна проходять чищення. Їх просіюють, щоб позбутися грудочок землі і бур'янів. Потім шліфовка – зерна обточують, як нігті пилкою, для естетики і краси. Іншими словами, надають крупі привабливого товарного вигляду. А ось начисто позбавляються від клітковини і дрібно дроблять крупу з однієї причини – так її швидше готувати і простіше ковтати. У такій крупі залишаються в основному лише полісахариди, тобто суцільний крохмаль. Він нестримно розщеплюється в нашому організмі до глюкози, і тому такі крупи називаються швидко вуглеводистими. За словами дієтологів, при вживанні, наприклад, білого шліфованого рису вуглеводи миттєво всмоктуються, відбувається великий викид цукру в кров, що згодом спричиняє різкий підйом інсуліну і може привести до розвитку цукрового діабету.

Манка. Недомелені частинки пшеничного зерна, що залишаються при просіюванні борошна вищого ґатунку, – це і є манка. Її відмінна риса – ніжність. Манка легко засвоюється, не напружуючи шлунок, і це якість крупи використовується при деяких захворюваннях. Манка корисна людям із захворюваннями нирок, хронічною нирковою недостатністю. Проте про користь манки й досі триває спір у дієтологів. З'їсти тарілку манної каші – все одно, що засипати в себе дві жмені білого рафінованого цукрового піску.

Кус-кус – традиційна страва марокканської кухні. Хоча його готують й в інших країнах. Готується кус-кус, як правило, на основі манної крупи з твердої пшениці. Обов'язково потрібно знати, що кус-кус не любить самоти. Йому краще живеться з сусідами, особливо з овочами і фруктами. Вони збагачують кус-кус клітковиною і вітамінами, а він у свою чергу додає страві неповторну розсипчасту структуру. Добавки, багаті клітковиною, перетворюють кус-кус, як і будь-яку іншу очищену крупу, з швидких вуглеводів у повільніші. Відчуття голоду після такої страви настане не скоро, так що сміливо додавайте в будь-яку крупу ягоди і фрукти. Це хороше поєднання.

Лідерами по постачанню повільних вуглеводів є крупи з цілісного зерна. Дієтологи вважають таку кашу ідеальним сніданком, особливо в тому випадку, якщо попереду складний день. Тому що завдяки такому сніданку збільшується витривалість. Говорять, в цьому сенсі навіть м'ясо поступається цільнозерновій крупі.

Приготування цільнозернової пшениці займе немало часу, зате перевершить всі очікування. Як і будь-яку іншу крупу, її рекомендують напередодні замочити у воді. Коли крупа розбухне, вона швидше звариться і збереже живильні речовини. Для такої каші масло лише на користь. Воно зробить оболонку зерна ще м'якше, зберігши неповторний смак пшениці і всю цінність харчових волокон. Цільнозернові крупи дійсно маслом не зіпсуєш.

Мудрий народний досвід точно визначав, яка каша для чого найбільш підходить. Одна – для сили, інша – для краси. А коли в засіках залишалося потрохи різних круп, їх просто змішували і варили разом з овочами. Сучасна дієтологія підтвердила раціональність такого підходу: каша з п'яти круп – це щедрий набір вітамінів, максимум клітковини з вуглеводами і мінімум калорій. Обов'язкова умова – крупи мають бути з цільних зерен.

Перловка. Перловку отримують з ячменю. Унікальність цього злаку у великій кількості фосфору. Це ідеальне живлення для клітин нашого мозку. Великий Піфагор у своїй математичній школі годував учнів переважно перловою кашею для ясності і свіжості розуму. Хочете здивувати світ новими відкриттями – їжте перловку. Також в перловці, на відміну від інших круп, достатньо багато амінокислоти лізин, яка збільшує противірусну активність і покращує вигляд шкіри, сприяючи розгладженню зморшок.

Перловка любить овочі, цибулю і морепродукти. До неї добре додавати вершки. Але краща альтернатива – кефір. Споживати таку кашу потрібно, поки вона ще тепленька. У холодному вигляді перловка не засвоюється.

Овес. У зерні вівса ховається секрет гарного настрою. Це триптофан, попередник серотоніна, гормону радості. Зовсім як в гіркому шоколаді. Іншими словами, тарілка вівсяної каші – це засіб захисту від негативних емоцій, уранішня порція позитиву на цілий день. Крім того, у вівсі міститься бета-глюкан – харчові волокна, які допомагають холестерину виводитися з організму, і аргінін – речовина, яка уповільнює процеси старіння в організмі.

Проте не плутайте вівсяну кашу «Геркулес» з пластівцями моментального приготування, які не варять, а заливають окропом. У них немає ні аргініну, ні бета-глюкана. Все корисне зникає в процесі тривалої і агресивної обробки. Готувати їх швидко, вони смачні, зате користі не мають. Інша справа – пластівці «Геркулес» – це те ж зерно, лише розплющене, з повним збереженням твердої оболонки.

При захворюваннях шлунково-кишкового тракту організм не в змозі переварити щільну оболонку зерна. У такому разі можна рекомендувати робити киселі. Ще нашими далекими предками було відмічено: якщо замочити овес у воді, то він через деякий час кваситься або скисає. Це властивість вівса була відкрита на Русі тисячу років тому. Так ми пізнали смак вівсяного киселю. Вівсяний кисіль швидко утамовує відчуття голоду завдяки все тому ж бета-глюкану.

Рис. Він може бути прозорим або непрозорим з білою серцевиною. Головне – щоб він був однаковий. Інакше це просто суміш з різних сортів або неякісний погано висушений рис. І у тому, і в іншому випадку з нього нічого хорошого не вийде. Якщо в зерні зустрічаються каламутні плями з чіткими кордонами, то це так званий битий рис: як не варіть, все одно вийде розмазня. У цій крупі саме форма визначає її вміст. Чим довше зерно, тим воно твердіше, і при вариві такий рис виходить розсипчастим. Чим коротше, кругліше і біліше, тим швидше рис розварюється і стає клейкішим.

Пропарений рис не може склеїтися і розваритися ні за яких обставин. На заводі такий рис обробляють спеціальною парою, і всі найкорисніші речовини з оболонки потрапляють всередину зерна. Після попередньої «бані» кожну пропарену рисинку роздягають, знімаючи оболонку, і шліфують. В результаті колір зерна стає янтарним, а воно саме кориснішим, не дивлячись на відсутність оболонки. Вважається, що в пропареному рисі менше крохмалю.

Є два види рису в цілісній оболонці: чорний дикий і коричневий. Чорний рис – дуже корисна, але важка їжа, її багато не з'їси. Коричневий – ідеальний для організму продукт.

У зернах будь-якого рису міститься калій - елемент, який підтримує наш водно-сольовий баланс, виводячи з організму надлишки хлориду натрію. За таким же принципом можна врятувати смак пересоленого супу, якщо опустити в нього марлевий мішечок з рисом. Рис при правильному приготуванні, навіть білий і круглий, здатний позбавити нас від багатьох проблем із здоров'ям, у тому числі і від зайвих кілограмів.

Пшоно. Схуднути можна і від звичайної пшоняної каші. Для цього досить влашнувати собі хоч би два пшоняні сніданки на тиждень. Причому варити кашу можна як на воді, так і на молоці. Вранці – пшоняна каша, потім повноцінний обід і легка вечеря. Худнеш, але не голодуєш. Пшоняна каша багата корисним жиром. З часом він окислюється, темніє, пахне і гірчить. Тому про запас купувати пшоно не варто і за кольором потрібно дивитися, щоб крупа була яскраво-жовтою. Чим світліше пшоно, тим смачніша і однорідна буде каша. Пшоно виводить з організму токсини, шлаки, важкі метали – все те, чим дихає житель мегаполісу. Також воно допомагає виводити з організму антибіотики.

Гречка. Гречану крупу не шліфують, тому в ній зберігаються всі найкорисніші частки, речовини і мікроелементи. Гречка поєднується з усім, окрім цукру. Варити її на молоці не варто – краще додати молоко, так буде набагато корисніше. До складу гречки входить рутинів – вітаміноподібна речовина, яка укріплює стінки судин. Особливо популярні страви з гречки під час поста. За змістом залоза гречка може порівнятися навіть з м'ясом або рибою. У гречці містяться такі рідкі мікроелементи, як нікель, молібден, цинк. Отримати їх з інших продуктів досить складно.

Пам'ятайте: ласувати кашами найкорисніше вранці. Адже якщо вуглеводів багато і організм не встигає витратити їх впродовж дня, вони, як правило, перетворюються на жирові відкладення.