Присутність на столі сільниці і перчичниці, зазвичай, задовольняє всю нашу потребу приправити свою їжу. Однак, відомо декілька сотень різних спецій. Спеції у величезних кількостях є в багатьох східних кухнях. Без приправ цілком можна обійтися – вони не мають власної поживної цінності.

Простіше кажучи, одними спеціями ситий не будеш. Тоді навіщо нам приправи? Фахівці вважають, що саме завдяки спеціям (або, по-іншому, прянощам) апетит приходить не під час споживання, а набагато раніше.

Учені вважають, що бажання удосконалювати свою їжу – один з чинників, який зробив людину істотою розумною. Важко судити, яку роль в становленні цивілізації зіграли прянощі. Але найбільші географічні відкриття вже точно їх заслуга. Саме прянощі, а не наукові відкриття були метою, заради якої такі відомі мореплавці, як Колумб і Магеллан, вирушали в небезпечні експедиції. Тоді прянощі були розкішшю і йшли на вагу золота. Сьогодні лише професійні кухарі цінують спеції по-справжньому, адже високу кухню важко уявити без приправ.

Прянощі здатні навіть дієтичну їжу зробити апетитною і різноманітною. До того ж спеції мають, як говорять фахівці, низьку калорійність. Завдяки ним прискорюються обмінні процеси, що забезпечує своєчасне спалювання надлишково отриманих калорій, що поступили ззовні або що вже знаходяться в організмі.

Горіхи були першою їжею людини. Древнім людям вони з успіхом замінювали м'ясо й інші продукти харчування. Адже по калорійності горіхам не знайти рівних. Навіть смажена свинина і шматок торта бідні на калорії майже удвічі. 300 грамів волоських, бразильських, кедрових горіхів або фундука – і добова норма калорій звичайної людини вичерпана. А все тому, що вони більш ніж наполовину складаються з жиру.

Але до кожного горіха потрібний свій підхід. Від того, які горіхи і в якій кількості ми їмо, залежить і наша фігура, і наше самопочуття.

Тим, хто прагне зменшити вагу, рекомендують не зловживати горіхами і в день з'їдати не більше шести штук. Втім, властивість горіхів активно нарощувати нашу талію не завжди і не для всіх є недоліком. Дехто лише й думає, як би видужати.

Горіхи здатні додати пікантності будь-якій страві. Проте це продукт егоїстичний і ужитися в одній тарілці може далеко не багатьма продуктами. Дієтологи радять їсти горіхи окремо. А якщо поєднувати, то краще із зеленню і овочами. Головне – дотримувати просте правило: їх треба ретельно жувати. При цьому дітям до п'яти років потрібно обмежувати вживання горіхів, які в надлишку є важкою їжею.

Зовсім відмовлятися від горіхів не варто. По кількості вітамінів і мікроелементів вони не поступаються фруктам і овочам. Але при цьому зберігають свої корисні якості порівняно довше. Любителям горіхів не загрожують проблеми з серцем. Вся справа у вітаміні E, що міститься в горіхах. Він перешкоджає відкладенню холестерину і захищає судини.

Цукор. Експерти підрахували: 10 чайних ложок цукру в день, і на цьому весь ліміт вичерпаний, далі починаються суцільні проблеми з фігурою та із здоров'ям. Надмірне вживання цукру приводить до діабету, до карієсу, до ішемічних хвороб. При цьому цукор, як наркотик, викликає те, що звикається і в разі відмови викликає у людини подібність ломки.

Про шкоду цукру учені твердять вже понад століття. Проте ми їмо його все більше і більше. Кожен з нас в рік з'їдає близько 80 кг цукру замість безпечних 20-30 кг Виходить, що всі ми страждаємо солодкою залежністю. І ця пристрасть родом з дитинства. Психологічна і фізіологічна залежність людини від солодощів йде від материнської утроби і материнського молока, яке солодке на смак. Солодке асоціюється у нас із задоволеннями, з любов'ю, з теплом, пояснюють психологи. Якщо людина недоотримала його в дитинстві, то в дорослому житті, коли вона відчуває дискомфорт, втомлюється і випробовує якусь стресову напругу або проблеми в стосунках, її починає тягнути до солодкого. Недаремно солодке життя для нас і означає бути щасливим.

Окрім рафінованого білого цукру є цукор очеретяний. Але він не весь натуральний. Деякі виробники беруть звичайний білий цукор і підфарбовують його карамеллю. Відрізнити несправжній тростинний цукор можна в домашніх умовах. Для цього треба розвести його у воді. Якщо вода придбає коричневий відтінок, значить, цукор був забарвлений карамеллю. Справжній тростинний цукор не повинен давати жодного кольору, вода повинна залишитися практично прозорою.

Коричневим тростинний цукор робить меляса, натуральна патока. Вона містить мінеральні речовини і вітаміни. Це й відрізняє тростинний цукор від рафінованого білого. Харчова цінність рафінованого цукру близька нулю. У ньому немає корисних речовин – одні калорії. Проте і білий, і коричневий цукор – це прості вуглеводи, вони однаково швидко засвоюються. І чим швидше зростає рівень цукру в крові, тим швидше він падає. Ось чому енергетичний ефект від солодощів настільки швидкоплинний і залишає після себе лише знесилення і сонливість.

Багато любителів десертів розуміють, що це не на користь організму, але просто не в змозі з собою упоратися. Як же впоратися з цією тягою, якщо солодощі заважають схуднути або відмовитися від солодкого треба за вироком доктора?

Мед. Вуглеводів в меді мало чим менше, ніж в білому цукрі, і вони теж вважаються швидкими. Мед ще легше засвоюється, оскільки вже перероблений травною системою бджіл. При цьому в меді міститься безліч корисних речовин, біофлавоноїда, мікроелементів. У цукрі цього немає, тому мед корисніший. Але захоплюватися ним не варто. Медики рекомендують їсти не більше чотирьох столових ложок меду в день.

У меді є й інші корисні властивості. Він має дезинфікуючий, ранозагоювальний ефект. Лише про ці властивості можна говорити, якщо мед справжній. Фахівці говорять: мед обов'язково повинен зацукруватися, рідким він може залишатися не більше місяця. Рідкий прозорий мед в листопаді – вже велика рідкість. Якщо такий вам зустрінеться взимку, мед був сильно підігрітий і знов розтоплений – такий продукт може бути навіть небезпечний для здоров'я.

З меду роблять збітень. Готується він на основі води, в яку додають мед, гвоздику, корицю, м'яту, хміль і цукор за смаком. Цей напій був дуже популярний в Росії, була навіть професія збітенщик. Але прекрасний смак цього напою – єдине його достоїнство. Про користь меду в цьому рецепті можна забути: фахівці не радять додавати мед в окріп.

При нагріванні меду до 40 градусів активізуються ферменти, і мед втрачає свої корисні властивості і навіть набуває негативних. Єдине, що в ньому залишається, це солодкий смак. А якщо нагрівати мед до 60 градусів, в ньому утворюється оксиметілфурфурол – хімічна речовина, яка у високих дозах володіє канцерогенною дією, а у невеликих дозах пригноблює центральну нервову систему. Тому експерти не рекомендують додавати мед в гарячий чай або молоко. Краще їсти його уприкуску: взяти ложечку меду і затримати її деякий час в роті, а потім запити теплою водою або теплим чаєм. Але температура має бути не вище 40 градусів. Тоді жодні ферменти не активізуються, жодних шкідливих речовин в меді не утвориться, і ми отримаємо з медом одну лише користь.

Унікальні властивості меду роблять його кращою альтернативою цукру. У дієтологів рецепт ідеального десерту гранично простий: замість бісквіта – фрукти, замість крему – мед.