Маю знати, що вживати

Чим більше дізнаюся про трансгенні рослини, генетично модифіковані організми (ГМО), тим обачнішою стаю при виборі продуктів харчування. А нещодавно піймала себе на тому, що вже хвилин 40 кручуся в оболонському «Патерсоні» й не можу вибрати своїй сімейці ні сосисок, ні ковбаси, ні якоїсь шинки на обід. - Скажіть, будь ласка, яка ковбаса варених сортів свіжа, а головне - смачна? - розпочала я здалека свій діалог із молоденькою продавщицею.

- Беріть кременчуцьку, всі хвалять.

- А вона з соєю?

- Не знаю. Але м'ясом пахне.

- Чи можна подивитися сертифікат її якості?

- Та він десь там. Почекайте, ось відпущу чергу, принесу.

Дочекавшись нарешті якоїсь ксерокопії, заклеєної у прозорий «файлик» під назвою «Сертифікат якості», я зрозуміла лише одне - літ цьому диво-документу чимало, а от що входить до складу кременчуцької «Лікарської» - не втямила.

- А сосисок «Ідексу» у вас нема? - спитала, чомусь ніяково почуваючись.

- Он кілька штук. Останні. У середу привезуть.

- А оболонка цих сосисок желатинно-білкова чи натуральна?

- Звідки я знаю? - не приховувала роздратування продавщиця.

- Будь ласка, принесіть мені сертифікат на ці сосиски, - промимрила я, відчуваючи, як згущаються хмари над моєю головою.

- Станьте в чергу й тоді командуйте, - заверещала на мене якась молодиця.

- Ви купувати сюди прийшли чи варити воду? - витріщилася й собі продавщиця.

Словом, від м'ясо-ковбасного прилавку я пішла піймавши облизня.

Цікаво, а як почуваються в продуктових маркетах фахівці, котрі знають усе про якість харчових продуктів, які постачаються на київські прилавки? - запитала я в Руслана ГОЛУБЦЯ, начальника лабораторії генетично-молекулярних досліджень Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (Укрметртестстандарт).

- Приблизно так само, як і ви, - чесно зізнався Руслан Анатолійович. - Адже фахівці різних лабораторій нашого підприємства постійно й усебічно досліджують якість харчових продуктів, які реалізуються в торговельній мережі України. Як споживач я знаю і від колег, і зі ЗМІ, що згущене молоко давно вже перестало бути таким, що шоколад фірми «Житомирські ласощі» небезпечний для здоров'я через використання при його виготовленні імпортного какао-масла, яке містить речовини, що сприяють розвитку ракових клітин. Але мені, мабуть, коректніше говорити про якість продуктів харчування стосовно наявності в них генетично модифікованих організмів. Саме такими дослідженнями займається наша лабораторія, створена в січні нинішнього року. На її облаштування витрачено понад 500 тис. грн. Але, як кажуть, гра варта свічок - лабораторія вийшла європейського зразка, забезпечена сучасним аналітичним обладнанням відомих світових виробників. До речі, ми вже взяли участь у міжнародному тестуванні лабораторії та її працівників, яке проводили британці серед 40 лабораторій із різних країн. Нам надсилали зразки й ми мали визначити, що це - соя чи кукурудза, чи це зразок ГМО, чи ні, в якій кількості ГМО, детально описати методику аналізу тощо.

Ми успішно пройшли це тестування.

Словом, вашим аналізам можна довіряти. Перевірки проводите з власної ініціативи чи лише після заяв, скарг споживачів?

- І так, і так. Проводимо й планові перевірки. Віднедавна, оприлюднивши результати перших перевірок, маємо звертання виробників із проханням зробити аналіз на вміст ГМО в сировині, яку вони використовують у виробництві продуктів харчування. Бо ж коли почали серйозно займатися проблемою вмісту ГМО в продуктах харчування, з'ясувалося, що багато виробників і не знали, що їм постачають трансгенну сою, кукурудзу, картоплю чи помідори. Гадаю, що таких звернень побільшає, адже з 1 листопада продукція, в якій вміст ГМО перевищуватиме 0,9%, маркуватиметься. Уже розробляється відповідний знак, імовірно, крім нього, на продукції буде ще й словесна інформація про вміст ГМО. В Європі, до речі, є ще й знак «Продукція вільна від ГМО».

Гадаєте, що м'ясокомбінат, закупивши тонни генетично модифікованої сої, відмовиться від її використання і виготовлятиме «чисту» ковбасу чи шинку собі у збиток?

- Принаймні чесно інформуватиме споживача, що в його продукції понад 0,9% ГМО. А то вже особиста справа кожного - споживати чи ні таку продукцію.

Чому лише 0,9% ГМО маркуватиметься? А якщо вміст їх більший чи менший? Яка критична межа ГМО в продуктах харчування?

- 0,9% ГМО - це європейська межа, уся продукція, в якій вміст ГМО більше цього показника, має маркуватися, про що слід інформувати споживача. Якщо вміст генетично-модифікованих організмів менший від цього показника, то це вважається технологічно випадковим потраплянням ГМО в продукцію. До речі, маркування дуже важливе для експорту. Адже законодавство щодо ГМО в деяких країнах, зокрема, Росії й Прибалтиці досить жорстке, а білоруське за приховування інформації про його вміст в продукції навіть кримінальну відповідальність передбачає.

Наш читач у листі ставить таке провокативне запитання: що буде, якщо вживати лише продукти з високим вмістом ГМО протягом, скажімо, року?

- Не радив би цього робити. Не варто ризикувати здоров'ям. Це питання до кінця не вивчене, але є дані про те, що при вживанні ГМ-продукції можливий відтермінований ефект, порушення обміну речовин. Окрім того, при виведенні, наприклад, трансгенних сортів сільгоспрослин використовуються маркерні гени стійкості до антибіотиків, які, потрапляючи до організму людини, можуть перейти у кишкову мікрофлору. Наслідком може стати неможливість лікування багатьох інфекційних захворювань. У країнах ЄС з грудня 2004 року заборонено використання ГМО, що мають гени стійкості до антибіотиків. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендувала виробникам утриматися від використання цих генів, однак корпорації по їхній розробці повністю не відмовилися від них. Ризик вживання таких ГМО досить значний.

Більшість відомих трансгенних рослин стійкі до використання сільськогосподарських хімікатів і здатні їх акумулювати. Є дані про те, що соя, стійка до гербіциду гліфосат, накопичує його токсичні метаболіти.

Трансгенною картоплею й кукурудзою вигодовують телят, свиней, корів, курей. М'ясо цих тварин містить ГМО? А молоко, яйця?

- Молоко, м'ясо, яйця можуть бути небезпечні для здоров'я людини з багатьох інших причин, щодо наявності ГМО можна бути спокійним.

У західній пресі з'являється інформація, що провідні біотехнологічні компанії зацікавлені у просуванні своєї продукції на українські ринки, тому однією з умов вступу України до ЄС є відмова від маркування продукції на вміст ГМО.

- Справді, усі держави-сусіди вже давно законодавчо убезпечили себе від неконтрольованого поширення трансгенних рослин і ГМ-продуктів на своїй території, створивши свої системи біозахисту. У Росії, наприклад, такі лабораторії, як наша, працюють уже понад 5 років. Великі підприємства-виробники, аби убезпечити себе від штрафів, приписів і всіляких неприємностей щодо вмісту ГМО в продукції, створили власні генетично-молекулярні лабораторії, роботу яких жорстко контролюють органи Росспоживнагляду. Звичайно, фермеру вигідно використовувати насіння трансгенних сортів - мороки з вирощуванням менше, урожайність вища, товарний вигляд кращий. Але, схоже, не лише громадяни й суспільство, а й влада усвідомлює необхідність створення державного моніторингу за посівами трансгенних культур, суворого й регламентованого використання ГМО у продуктах харчування.

До речі

Лабораторія має результати досліджень вмісту ГМО в харчових продуктах, які реалізуються в торгівельній мережі Києва. Так от, МПЗ «Колос» «Чернівецькі ковбаси» у своїй продукції - шинках «Українська» та «Дніпровська» - навіть не вказує, що до їхнього складу входить соя, тоді як у цьому м'ясі виявлено більше 0,9% генетично модифікованого соєвого білка. Ніякого маркування продукції, звичайно ж, нема. Так само замовчує використання сої й ТОВ «М'ясний альянс» (м. Київ). Продукція цього виробника, а саме: ковбаса з м'яса птиці варена 1-го гатунку «Особлива», «Лікарська нова», «Куряча» ТМ «Фомич» не така вже й дорога, розходиться швидко, тоді як у ній понад 0,9%, але менше небезпечної норми (5%) генетично модифікованого соєвого білка.

Зважаючи на рекламу поживності продуктів із сої, деякі виробники зазначають у складі своєї продукції використання цієї рослини. Наприклад, купивши ковбаски варені «Гномик» чи ковбасу напівкопчену «Салямі класік» ТОВ «Алан» (м. Дніпропетровськ), сосиски «Курячі» МПЗ «Колос» «Чернівецькі ковбаси», шинку «Сорочинську» чи «Курячу екстра» ТОВ «М'ясокомбінат «Ювілейний» (смт. Ювілейний Дніпропетровської обл.), пельмені «Апетитні» ТМ «Добре» ТОВ «Агіка» (м. Київ), ви можете знайти на обгортці інформацію, що до їхнього складу входить соєвий чи рослинний білок. Але там не зазначено чи він генетично модифікований. Навіщо виробнику насторожувати споживача? Навіть якщо ГМО в цих продуктах харчування перевищує 0,9%.

Екологічно чистої м'ясної продукції, як кажуть, можна на пальцях перелічити. Без додавання сої виготовляють ковбасу напівкопчену сортів «Одеська» і «Брауншвейгська» на м'ясокомбінаті «Ідекс» (Київська обл.), пельмені «Фірмові» ТМ «Геркулес» (м. Донецьк), сосиски «Міські» ТОВ «Європродукт» (Донецька обл., с. Водяне). Спокійно можна купувати дитяче харчування «М'ясо курчат із печінкою» російського ЗАТ «М'ясокомбінат Тихорецький».

Кілька слів про якість дитячого харчування. Можна вживати каші «Веві» ТОВ «Колиска» (м. Любляна, Словенія), «Війні» ЗАТ «Московський завод дитячого харчування». Зате треба знати, пише газета «Вечірній Київ», що в газованих напоях фірм Кока-Кола й Пепсі - чималий вміст ГМО. Так само як і в шоколадних батончиках «Снікерс», «Мілкі вей», «Твікс», «Марс», чіпсах «Kelloh's», цукерках і печиві «Hershey's», напоях відомої «Нестле», хоча іноземний виробник і приховує цю інформацію. Чи вживати кетчупи та соуси «Heinz», майонези «Hellman's» - особиста справа кожного, але не завадить знати, що і в цих широкорекламованих продуктах великий відсоток ГМО.

Михайлина ЗІНЧУК, «Украина и мир сегодня»