І такі шкідливі цукерки та шоколадні батончики продають у шкільних буфетах. Дешевий китайський одяг теж таїть в собі небезпеку.

Що дешевший продукт, то більше в ньому хімії, запевняють у Держспоживстандарті. В продуктах взагалі використовують заборонені речовини. Грішать цим і вітчизняні виробники, і іноземні. Чимало цукерок, вафель та шоколадних батончиків містять велику кількість трансізомерів. Україна їх дозволяє не більше 8 відсотків. У Європі закон жорсткіший. Наприклад, в Данії вміст цієї речовини має не перевищувати 2 %. Держспоживстандарт у перевірених солодощах знайшов трансізомерів навіть понад третину. Вони дуже шкідливі для дітей. Можуть викликати серцево-судинні та онкологічні захворювання. Попри це такі цукерки масово продають у шкільних буфетах. Також чи не в усіх продуктах є так звана комплексна добавка. В Європі вона дозволена тільки у знежирених вершках. Українські ж виробники додають її майже в усі харчі.

Володимир Семенович, начальник науково-дослідного центру випробувань продукції Укрметртестстандарту: «Я вам зачитаю склад цієї комплексної добавки. Клітковина бобова (соєва, горохова) - це один компонент, і другий - карбоксіметилцелюлоза натрієва сіль. Щоб ви розуміли, карбоксіметилцелюлоза - це КМЦ - це обойний клей. Це той клей, який ми купляємо для того, щоб клеїти обої».

Небезпечні речовини Держспоживстандарт знайшов і в одязі для малюків. В основному китайського та турецького виробництва. Чиновники занепокоєні: через фінансову скруту люди починають заощаджувати, а відтак йдуть на ринки і купують, аби дешевше. Дитячі речі завжди були дорогими. А через стрибок долара ціни на них злетіли ще більше. Це на руку базарникам, які швидко заполонили прилавки дешевим китайським непотребом.

Наталія Попова, начальник науково-технічного центру Укрметртестстандарту: «Ті зразки, які представлені, - яскраві, привабливі. Це теж криє небезпеку. Практично всі вироби, які представлені на стенді, можна розглядати і як продукцію, яка не відповідає вимогам діючої нормативної бази і можна розглядати як фальсифікат».

Хочеш купувати здорову та якісну продукцію - стеж за цим самостійно, констатують чиновники. Адже закон передбачає: контролюючі органи мають за 10 днів попередити об'єкт перевірки. Звісно, за цей час виробник добре підготується й усуне всі недоліки. До того ж для аналізу продуктів в лабораторіях немає достатньо грошей. У Держспоживстандарті радять керуватися простими правилами: сосиски, які коштують 15 гривень, містять все що завгодно, окрім м'яса, адже сире м'ясо коштує як мінімум втричі більше; йогурт, який можна зберігати по півроку, містить забагато хімії та консервантів, а одяг, який не має інформації про країну-виробника, може бути виготовлений з небезпечних хімічних волокон.

Як вберегтися від неякісної продукції для дітей?

Хлопчачий піджак виробника приватного підприємства. має на ярлику склад «вовна - 50%, поліестер - 50%», а дослідження показали 0% вовни, 97% поліестеру і 3% поліуретану. Це при тому, що за санітарно-гігієнічними стандартами в таких виробах склад синтетики не має перебільшувати 67%, зазначає підрозділ Держспоживстандарту Укрмметртестстандарт, який здійснював перевірку дитячої продукції для школярів.

А дитяча нічна сорочка англійського виробника "George" виявилась не 100 % бавовняною (як зазначено на маркуванні), а повністю синтетичною.

«У такій нічній сорочці дитина не може не тільки спати, але й знаходитись досить короткий проміжок часу», - каже Галина Некрашевич, керівник лабораторії, яка здійснювала перевірку одягу. Аналогічна ситуація і з дитячими колготами: сюди виробники не пошкодували синтетичних еластичних речовин. Але якщо дорослим вони допомагають тримати ніжки у формі, то дітям вони шкідливі (перетискають судини).

І згідно з санітарно-гігієнічними нормами, дитячі колготи мають містити не більше 20% поліамідного волокна. У турецьких виробах виявилось 95% поліаміду і ще 5% поліуретану. Для чогось натурального місця вже немає.

Важливо, що якраз нічна сорочка та колготи підлягають обов'язковій сертифікації, як дитячі предмети, які безпосередньо контактують з тілом.

На логічне запитання «а ж що робити споживачам?»  фахівці радять: добре роздивлятись те, що купуєте.

«Кожне підприємство зобов'язане мати документ про якість. Але люди не дотримаються закону. Контролювати має Держспоживстандарт. Але побачити це все неможливо. Це мають люди самі розуміти. За кордоном немає таких служб, там просто закривають підприємства, які попалися один раз. А інші свідомі», - роз'яснює Наталія Попова, начальник науково-технічного центру з приведення у відповідність стандартизації і випробування продуктів легкої промисловості і засобів індивідуального захисту Укрметртестстандарту.

Вона щиро зізнається: організували цю акцію з викриттям виробників, щоб привернути увагу громадськості до катастрофічної ситуації з якістю дитячої продукції в Україні. Все до чого може вдатися Держспоживстандарт, накласти штрафи на недобросовісних виробників.

Софія Шальман

Газета « Споживач.інфо» №8(8) червень 2009