Харчова інквізиція

Запорука міцної держави – її молоде покоління. Для його становлення замало духовного та інтелектуального розвитку, спершу воно повинне зрости. Та чи є надія, що наші діти спроможні будуть вирости з підгузків і стати повноцінним членами суспільства, коли ще змалечку здорова їжа їм лиш сниться.

Емульгатори, генномодифіковані продукти та ще ціла купа хімічних речовин – це щоденний раціон новонародженого малюка. Якщо після такого і є шанс вижити, то в майбутньому – це основа нації інвалідів.

Їжа – сміття

Йогурти, морозиво, сирки, солодощі, напої та інші смакоти, які так полюбляють діти, майже всі містять транс-ізомери – такі висновки фахівців провідної лабораторії Укрметртестстандарту.

Звичайне, на перший погляд, слово «транс-ізомери» насправді в собі несе потенційну небезпеку здоров’ю. Ці речовини викликають порушення життєдіяльності багатьох клітин організму та сприяють виникненню серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб зору та печінки. І це лише початок переліку. Сьогодні в розвинених європейських країнах встановлено жорсткі граничнодопустимі рівні вмісту транс-ізомерів, які не перевищують 2%. В Україні вміст транс-ізомерів нормується лише в спредах – не більше 8%, а у жирах молочної продукції – не більше 15%. Чималенька різниця, чи не так? Та гірше всього, що до лабораторії на дослідження потрапили кондитерські вироби, куплені у шкільній їдальні, де вміст транс-ізомерів досягав і 30%.

Ще одна дозволена харчова добавка заслуговує на увагу, складова якої – клітковина бобова (соєва) та карбоксі метил целюлози (натрієва сіль) – так званий шпалерний клей «К.М.Ц». Він не несе ні харчової, ні споживчої цінності, лише набухає в середині шлунку. Ми обманюємо свій організм, споживаючи такі продукти. В країнах ЄС використання цієї харчової добавки заборонено. Хіба що в Данії, наприклад, карбоксі метил целюлози (натрієва сіль) ризикують додавати у виробництво пастеризованих вершків з низьким вмістом жирів. У нас його пхають куди не ліньки, починаючи зі снеків і закінчуючи молочною сумішшю.

Згідно з чинним законодавством в дитячих закладах забороняється реалізовувати продукти навіть з мінімальним вмістом консервантів та іншої «харчової погані». Що ж насправді ми бачимо на прилавках шкільних буфетів? «Всілякі «емендемси», хрусткі шоколадні батончики, виробники яких і не приховують вміст шкідливих речовин, зазначаючи їх на упаковці. Всі ці продукти не несуть великої харчової цінності, навпаки, вміст цукру, стабілізаторів, канцерогенних елементів поступово вбиває організм», - запевняє начальник науково-дослідного центру випробовування продукції Володимир Семенович. Чи варто в такому випадку вимагати самоконтролю від підлітків, для яких головне – смачно й швидко попоїсти, коли самі дорослі ігнорують закон, провокуючи поласувати ароматизованою цукеркою.

Небезпечна ковдра

Вас ніколи не дивувало, що після сну починає лихоманити, свербіти в носі чи боліти голова, а відпочинок приносить аж ніяк не полегшення, а втому. Можливо, причина у синтетичній ковдрі, яка ще вчора задавалася натуральною. Етикетка, де зазначається 100% бавовна, м’який та приємний на дотик матеріал – це аж ніяк не гарант якісної природної тканини, адже хімія здатна створити гарну ілюзію. І коли в їжі популяризується транс-ізомери, у царині шкарпеток, панчіх, білизни, кросівок переважає поліефір. Саме виріб із поліефіру викликає хронічні алергії, шкіряні захворювання, нежить, астматичні приступи, екземи. Як відомо, натільний одяг дитини повинен легко пропускати вологу, а тіло дихати. Від поліефіру та хімічних волокон шкіра дитини почувається, як у задушливому поліетиленовому пакеті. Носити вироби з поліефіру забороняється дітям до одного року, проте виробники іншої думки. Як приклад, сорочечка для новонародженого від турецької фірми «Bebeko» при перевірці, як виявилося, містила 100% поліефіру, хоча на упаковці зазначалася стовідсоткова бавовна.    

Законодавчий безлад

Можливість контролювати якість продукції в Україні насправді мізерна. Закон про відповідальність виробників і дистриб’юторів, насправді, відсутній, а незалежна держава впродовж вісімнадцяти років використовує застарілі ДСТУ 70-80-их років минулого століття, в яких не враховано купу нових компонентів і складових.

«Якщо в Україні не буде кваліфікованих, добре обладнаних лабораторій, то навіть і діючі закони – лише папірці, – стверджує Володимир Семенович. – І хоча ми маємо 2600 лабораторій, усі вони, м’яко кажучи, в жалюгідному стані. Великобританія, наприклад, має лише 140, проте повноцінних.»

Ще одну проблему становлять прострочені продукти. Напевно, боротьба з цим ворогом триватиме до безкінечності. За словами заступника генерального директора ДП «Украметртестстандарту» Володимира Місячного відповідно до закону суб’єкта підприємницької діяльності повинні попереджати про перевірку за десять днів. Отож, магазин має вдосталь часу, щоб позбутися непотребу. Чи доцільна в такому випадку перевірка? Авжеж, ні!

І поки хтось любо закриває очі на законодавчий безлад, Україна перетворюється на звалище третьосортних відходів, а всеукраїнський хімічний експеримент під назвою «виживемо, чи ні» триває.

Богдана Буземська