20% вимірювальної техніки, яку використовують у лікарнях та лабораторіях, експлуатації не підлягає. Нікого з нас не обурює потреба регулярно проводити техогляд автомобіля як власного, так і громадського користування. І нормально реагують водії на працівників ДАІ, які постійно перевіряють наявність техталону. Нікого не обурює й передбачений штраф за його відсутність.

Нікого з нас не обурює потреба регулярно проводити техогляд автомобіля як власного, так і громадського користування. І нормально реагують водії на працівників ДАІ, які постійно перевіряють наявність техталону. Нікого не обурює й передбачений штраф за його відсутність. Більш дивно звучало б запитання пацієнта до лікаря щодо вчасно повіреного технічного обладнання в лікарні. Адже немає гарантії, що, приміром, рентгенівський апарат не видасть дозу більшу, ніж можна, бо в нього, знову ж таки приміром, фільтри не міняли.

Чимало медапаратури в Україні такі «техогляди» не проходять.

Першопричиною не проведених вчасно повірок медики пояснюють відсутністю грошей. Так легше пояснити свою бездіяльність. Але якою має бути відповідь та відповідальність, коли трапляється лихо як приміром нещодавно в дитячому відділенні згорів інкубатор для новонароджених. Хіба що медики розраховують ще й на те, що пацієнтові складно в нашій країні довести, що лихо заподіяло безпосередньо застосований медичний прилад. А за лабораторну похибку можуть лише оштрафувати головного лікаря до 550 гривень. А вчасне тестування інкубатора обійдеться у 900 гривень. (На пам'яті фахівців Укрметртестстандарту до повірки були надані інкубатори для немовлят, в яких температура зашкалювала, а сигналізація не спрацьовувала).

2009 року ДП «Укрметртестстандарт» та ще 265 лабораторій України провели 3 Міжлабораторний Порівняльний Раунд (МПР) «Клінічна біохімія в клінічній лабораторній діагностиці». Саме міжлабораторні порівняння результатів вимірювань - є надійним способом оцінки технічної компетенції вимірювальної лабораторії.

Микола Жалдак, перший заступник генерального директора ДП «Укрметртестстандарт» наголосив на прес-конференції: «Результати проведених перших трьох раундів МПР виявили незадовільні результати визначення. Варто серйозно замислитися над цим. Адже: передозування інсуліну може призвести у хворого гіпогликемічну кому; серцевих глюкозидів - зупинку серця, а результати досліджень по вмісту електролітів крові, отримані на неточному приладі, можуть дезорієнтувати лікаря при проведення операції, надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця тощо».

У медичних закладах України експлуатується декілька сотень апаратів для гемодіалізу «штучна нирка» (лише у Києві більше 50 од.). Вихід за межі відповідного діапазону означає, що «штучна нирка», якщо не шкодить хворому, замість лікування, то і ніякої користі не дає. За 2009 рік більш ніж 300 «штучних нирок» в України мали прострочений термін повірки, тобто пацієнти не отримали належного лікування.

В лікувально-профілактичних закладах експлуатується велика кількість фізіотерапевтичних апаратів, в більшості яких використовується теплова дія високочастотних коливань на органи людини. У разі перевищення вихідної потужності пацієнту може бути нанесена невиправна шкода. З іншого боку, якщо рівень вихідної потужності недостатній або взагалі відсутній, то лікувального ефекту не досягти.

Рентгенівські медичні діагностичні та терапевтичні методи є основним джерелом іонізуючого випромінювання, що одержує людина. У разі лікування, наприклад, онкологічних хворих, де дози опромінення сотень рентген, їх перевищення стає небезпечним для життя.

«Щорічно країни ЄС витрачають на метрологію в медицині більше 15 млрд. євро. В Україні ж не вистачає коштів навіть на запровадження стандартів, відповідно до яких медична техніка повинна піддаватися сертифікаційним випробуванням за показниками безпеки. На цей час прийнято 3 національні стандарти і 2 проекти розроблено, - повідомив М. Жалдак. - Для порівняння: в Росії діє вже 89 стандартів».

На прес-конференції було озвучено й занепокоєння ДП «Укрметртестстандарт» з приводу контролю вихідних джерел ультрафіолетового випромінювання, що застосовується в соляріях. З цього приводу висловився Андрій Глєбов, начальник науково-виробничого відділу метрологічного забезпечення оптико-фізичних вимірювань: «Надання послуг соляріїв не відносяться до медичної практики, і, тому, ліцензуванню не підлягає - відповідно, ніким не контролюється. У соляріях використовуються потужні джерела ультрафіолетового випромінювання, неправильне поводження з якими може призвести до старіння шкіри, зміни поверхневої структури, пошкодження та, як наслідок, - передракового стану чи раку шкіри».

Проаналізувавши ситуацію, у 2009 році ДП «Укрметртестстандарт» запропонував суб'єктам підприємницької діяльності, що надають такі послуги у Дарницькому районі м. Києва (усього 62 адреси), виконати вимірювання характеристик оптичного випромінювання соляріїв. Але, практично всі (59 з 62) СПД відверто проігнорували пропозицію, на підставі чого можна вважати, що підприємці не зацікавлені в оцінці якості послуг, що надаються їхніми закладами.

Згідно стандарту, засіб вимірювальної техніки - це такий технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані технологічні характеристики. Ні дефібрилятори, ні інкубатори для немовлят не є засобами вимірювальної техніки. Це засоби медичної техніки, тому вони не підлягають періодичній повірці. Робімо висновки - звертаємося до тієї лікарні, яка використовує в своїй лікувальній медичній практиці повірену техніку. Якщо не може змусити держава вчасно проходити повірку мед приладів, мають зробити це пацієнти. Звичайно, легше було б це зробити, вдаривши гривнею по таких горе лікарнях.