Європа боїться відстати, крім того, європейцям доводиться виконувати прийняті в них норми на викид шкідливих речовин автотранспортом, які постійно стають більш жорсткими. У 1993 році були запроваджені норми «Євро-1», у 1996 році - «Євро-2», у 1999 році - «Євро-3», а з 2005 року в Європі планується ввести в дію ще більш жорсткі норми «Євро-4». У перспективі - повна заборона на викиди шкідливих речовин автомобілями, і тоді не можна буде обійтися без машини, яка працює на водні. Головна перешкода для впровадження водневого автомобіля - відсутність системи промислового отримання водню в потрібних обсягах, систем його збереження, транспортування й заправлення автомобілів. На думку американських фахівців, таку систему вдасться створити не раніше 2020-2030 рр. На перехідний період провідні автовиробники можуть запропонувати так звані «гібридні автомобілі»: у них економічний двигун внутрішнього згоряння заряджає акумуляторну батарею, яка живить електричний двигун. Такі автомобілі розробляються практично всіма провідними автомобільними компаніями і вже серійно випускаються в Японії. Класична схема: двигун внутрішнього згоряння рухає колеса з допомогою механічного приводу. Нас оточують тисячі автомобілів, але мало кому спадає на думку, що їхня ефективність катастрофічно мала. Якщо взяти так звані «умови міського циклу руху», то загальний коефіцієнт корисної дії (ККД) автомобіля - 10-12% (за містом, де менше світлофорів, 15-17%). Отже, дев'ять літрів бензину з десяти просто летять в атмосферу.

Поки що на ринку можна спостерігати новинки гібридних двигунів, які мають найменші викиди вуглецю у повітря. Такими транспортними засобами є малолітражки, які можна віднести до класу «Сіті-карів».

Отож, залишається лише чекати на новинки автовиробників. Можливо, що й в Україну колись приїде справжній «гібрид» і дихати в місті стане легше.

Юля Полуцька