Впевнена, ніколи не стомлюся повторювати, що реклама у засобах масової комунікації - це не заклик до дій, а лише інформація для роздумів, для звернення до фахівців за порадою, для свідомого вибору. Навіть не зважаючи на те, що і на шпальтах нашої газети є рекламні матеріали.

Чому ми наївні? Чому відразу довіряємо красиво розмальованим властивостям товару, що ніколи нам консультуватися? Гроші взяли та й купили, а там, що Бог дасть.

Але й трапляються інші випадки, коли б і хотів схопити гроші та купити, не дають цього зробити, не повірите, самі рекламодавці. Хоча не варто перейматися, така у них тактика дії. Ви дзвоните їм за вказаним у рекламі номером телефону, сподіваючись отримати всього лише відповіді на два запитання - скільки коштує прилад чи препарат та хто країна-виробник. Натомість  вам пропонують залишити свій контактний телефон, мовляв, «спеціаліст» передзвоне і дасть відповіді на всі запитання. Не підозрюючи, що потрапили на гачок, диктуєте номер.

«Спеціаліст» передзвонить, хоча буде намагатися «ввійти в довіру», встановити по телефону «вам діагноз» і обов'язково розповідатиме про «акційність» товару, яким ви зацікавилися, і говоритиме про величезні знижки саме для вас. Кидати трубку не варто, вислухати хоча б для того, щоб йдучи до фахівця на консультацію, знати більше про товар.

Але пам'ятайте, відмовитеся ви раз, вам телефонуватимуть знову. Нав'язлива пропозиція має вас відразу насторожити як і той беззаперечний факт, що скільки б ви не спілкувалися з такими продавцями по телефону, вони не скажуть про місце їхнього знаходження. На відміну від добросовісного виробника й продавця якісних товарів, ці приховують свою адресу не прагнучи до зустрічі віч-на-віч із споживачем.

Хоча вибір має бути саме за ним, королем ринку, якби банально це не звучало сьогодні.

Будьмо такими! Принаймні, намагаймося бути такими споживачами, яким не втюхують товар, а пропонують!

Щиро ваша

Тетяна Шальман

член Громадської Ради

при Держспоживстандарті України

«Споживач.інфо» №4(4)