Дійти такої думки громадянам України дуже легко. Якої б сфери життя не торкнутися, скрізь гарантії держави побачиш лише на папері, хоча й папір цей має величну назву «Конституція», не кажучи про решту інших кодексів, законів. Якось слухова виступ народного обранця на телебаченні, який впевнено доводив, що Основний Закон потребує не лише змін, ще й механізмів його виконання. Чи не диво? В якій країні таке ще почуєш?

            Десь інде масовими бувають хіба що епідемії якогось грипу, в нас же масовим є все: низькоякісні комунальні послуги за надто високим тарифом; невиплати страхових відшкодувань; банківський депозит за найнижчими відсотковими ставками без можливості повернення грошей; високі відсотки кредиту з правом банку підвищити ще будь-коли за будь-яких обставин не залишаючи шансу клієнтові бодай колись розрахуватися або ж позбутися всього чесно нажитого майна. Перелік може бути довгим.

            Чого нам тільки не гарантує держава: не гарантує ні безкоштовної освіти, ні житла. Вже й за послуги медичні за гроші. Все одно, що до приватного адвоката прийти на консультацію, не будучи при цьому впевненим - вирішить проблему чи ні, хоча й візьметься за неї. А лікар, вилікує чині, бодай за гроші не нашкодить.

            За правом отримати захист маємо хіба не єдину гарантію: бути поінформованим, обізнаним, знати права і намагатися уникати споживчих халеп.

Щиро ваша

Тетяна Шальман

член Громадської Ради при Держспоживстандарті України

 «Споживач.інфо» №9(9)