У результаті цієї нехитрої опера­ції їхня вага збільшується на 15-25%. Виявити подібне шахрай­ство без спеціальних досліджень практично неможливо. Фахівці стверджують, що вона, як правило, супроводжується застосуванням антибіотиків, які за останні роки набули поширення як засіб подовження строків зберігання свіжих фруктів і овочів. Невипадково цит­русові, що поставляються з країн близького зарубіжжя (Грузії, Азер­байджану), псуються набагато швидше (покриваються зеленими або білими плямами, гірчать), ніж, наприклад, апельсини й лимони з більш далеких країн, які можуть спокійно лежати на складах і при­лавках місяцями. Найменування антибіотиків і кількість уведених препаратів - це «комерційна та­ємниця». У вітчизняних стандар­тах (ДСТУ) на свіжі овочі й фрукти про антибіотики не сказано ні сло­ва. Тому за даним параметром ця продукція перевірку не проходить. Медико-біологічні вимоги й сані­тарні норми якості продовольчої сировини й харчових продуктів та­кож не пропонують указувати ін­формацію про антибіотики. І якщо при вживанні цитрусових частина шкідливих речовин видаляється хоча б разом зі шкіркою, то в яблу­ках, грушах, сливах, винограді й інших плодах вони безперешкодно потрапляють у людський організм. Якщо імпортне яблуко не псується протягом цілого року при зберіган­ні у звичайному холодильнику, во­но точно пройшло додаткову об­робку: усередину, швидше за все, увели антибіотики, а зовні нанесли захисний шар воску або парафіну. Як зазначає керівник відділу тестувань науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Ніна Кільдій, «зовнішній захист» використовується в основ­ному на імпортній продукції, що стабільно поставляється до Украї­ни (яблука, груші, помідори, огір­ки) . «Процес такої обробки механі­зований, через що покривати вос­ком невеликі партії фруктів еконо­мічно невигідно», - каже вона.

Крім того, значний обсяг овочів і фруктів імпортується до України з Китаю, де питання ГМО, як, втім, і в нашій країні, як і раніше, зали­шається відкритим. У переліку генно-модифікованої продукції лі­дирують соєві боби, томати, кар­топля й кукурудза.

Інформаційна фальсифікація - це обман споживача за допомогою неточної або перекрученої інформації в товарно-супровідних доку­ментах. Контроль якості свіжих фруктів і овочів в Україні здійснює Державна санітарна епідеміоло­гічна служба. СЕС, які їй підпо­рядковуються, видають експертні висновки про фруктово-овочеву продукцію, що реалізується на ор­ганізованих ринках і в роздрібних мережах. На організованих рин­ках такі перевірки проводяться щодня - лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи переві­ряють по одній одиниці з кожної партії продукції. Торговельні ме­режі відправляють на перевірку свіжий товар у міру надходження нових партій - по одному зразку з кожної. Фахівці служби стверджу­ють, що товар, який не пройшов контроль, до продажу забороне­ний. Однак на практиці підприєм­ці не завжди виконують цю вимо­гу СЕС. Тим більше що в Україні в них є маса можливостей реалізо­вувати неякісну продукцію на сти­хійних ринках.

Але й наявність потрібних довідок - не панацея, оскільки на 100% вони не гарантують якість української й іноземної продук­ції. У більшості районних СЕС аналізи проводяться лише на нітрати. Санітарно-епідеміологіч­ні служби не мають апаратури для перевірки вмісту пестицидів, антибіотиків і ГМО, шкідливих для здоров'я людини. «Контроль якості й безпеки в нашій країні - це чиста формальність. Будь-які довідки й сертифікати якості можна легко купити», - стверд­жує незалежний експерт агроринку Андрій Ярмак.

За його оцінками  найкраще овочі й фрукти переві­ряються у провідних торговель­них мережах: великі продавці за­звичай працюють із серйозними імпортерами, що цінують свою репутацію і стежать за якістю продукції. На ринках, навіть орга­нізованих, ситуація набагато гір­ша. А придбання свіжих овочів і фруктів у місцях несанкціонова­ної торгівлі - це чиста лотерея. Утім, найдопитливіші громадяни можуть перевіряти плодоовочеву продукцію на нітрати в домашніх умовах. Обійдеться це задоволен­ня недешево: спеціальний при­лад, нітратомер, коштує приблиз­но 3 тис. грн.

У цілому сьогодні ніхто в Украї­ні системно не займається проб­лемою зниження ризиків для споживачів при купівлі свіжих фруктів і овочів. Ситуація влаштовує і контролерів, які зайняті визна­ченням рівня нітратів і не перей­маються щодо всього іншого, і по­стачальників/продавців, що ви­користовують лазівки в норма­тивних актах, уміло обходячи за­борони й продаючи напхані хі­мією продукти. Штрафні санкції в розмірі 51-170 грн., передбачені за реалізацію неякісної плодоово­чевої продукції, нікого не ляка­ють. А споживачам, що несуть до­дому кавун «з клітки», залишається сподіватися тільки на свою щасливу зірку

В Україні немає жодного документа,  який би забороняв постачальникам свіжих фруктів додавати в продукцію антибіотики для тривалого зберігання.

сифікація - підмі­на харчових сортів технічними, од­ного сорту/класу плодоовочевої продукції - іншим, а також реалі­зація овочів/фруктів у знімній ста­дії зрілості (незрілих плодів, яким до вживання ще потрібно довго перебувати за певних умов зберіган­ня) під видом плодів у споживчій стадії (спілих). Найчастіше асорти­ментна фальсифікація відбуваєть­ся при продажі яблук, груш, бана­нів, ананасів, ківі й інших плодів, що дозрівають при зберіганні.

Газета « Споживач.інфо» №11(11)вересень 2009