Магічний метал, за який усе ще гинуть люди, дедалі більше втрачає свою силу. А дуже часто - і якість. Часи, коли на кожному пальці успішної українки було по каблучці, а у чоловіків на шиї - товстезні золоті ланцюги, вже минули. Сьогодні носити на собі кілограми золота - не модно та й не престижно.

Інтерес споживачів перемістився в бік дорогоцінних металів високої проби та

оригінального дизайну. На зміну приходять прикраси з білого золота та платини.

Український споживач усе частіше зупиняється біля прилавків із золотими годинниками, запонками та шпильками для краваток. І, незважаючи на те, що продукція не з дешевих, іде вона на «ура». Втім життя українських ювелірних компаній ускладнює присутність на ринку незаконної продукції. Підробкою золотих речей займалися завжди і всюди.

Золота річ повинна не тільки подобатися, але й вселяти упевненість, що вона справді відмінної якості. За радянських часів усі знали: купуючи коштовність в ювелірному магазині, сумніватися в її справжності не доводилося. Були також часи, коли український споживач вибирав імпортні вироби: не через якість металу, а, насамперед, дизайн.

Закордонні прикраси вражали своєю витонченістю, легкістю і розмаїтістю. Але на зміну прийшло розчарування: турецькі ланцюжки і сережки виявилися неміцними, постійно ламалися, протиралися і не підлягали ремонту.

Сьогодні ж придбати підроблене золото ми ризикуємо не тільки в переходах метро, але й у звичайних ювелірних магазинах. І це закономірно: за останні 10 років офіційне виробництво золота скоротилося приблизно втричі, а дрібні «ювелірки» відкриваються навіть у продуктових магазинах.

Де ж на всіх справжнього золота напастись?

Підробка золотих прикрас -  бізнес дуже вигідний. І справді, товар малий за розміром, але надзвичайно дорогий. Він зручний для контрабанди, виробництво не вимагає великих приміщень і складних технологій. А навчилися його підробляти так, що подекуди й фахівці не можуть визначити склад металу. Способів імітації дорогоцінного металу багато, але найчастіше це різні сплави: латунь, рондоль, бронза, мідь. Часом ті, хто підробляє золото, не гидують і залізом з алюмінієм. І якщо більшість з підробок натреноване око майстра визначить перш, ніж узяти виріб у руки, то зустрічаються серед них і такі, як, наприклад, сплав міді і цинку - томпак, у якому немає й грама золота, але розпізнати це під силу тільки маститому експерту. Так повелося, що в Україні більше цінується «наше» золото і менше - «турецьке». Також українські ювелірні вироби користуються великою популярністю за кордоном. Цінується їхня якість і художність. Щоправда, наші вироби коштують дорожче імпортних аналогів.

Звідки взялися позначення?

Вони дуже умовні. Дійсне золото ані російським, ані турецьким, ані китайським не буває. Але золоті прикраси навіть з однаковою, прийнятою світовим стандартом 585 пробою, чомусь відрізняються за кольором. Пояснюється це усього-на-всього відмінністю складу лігатур: у вітчизняному золоті більше міді, що додає йому червонястого відтінку, в імпортному - більше срібла, від якого відтінок отриманого виробу стає яскраво-жовтим, що дуже нагадує колір чистого одвічного золота. Але не буває правил без винятку - якісні і неякісні ювелірні вироби роблять як у нас, так і за кордоном.

Ніхто не може стверджувати і те, що червоне золото неодмінно зроблено в Україні, а жовте -  за кордоном. Оскільки іноземні імпортери, вивчивши попит українського покупця, швидко навчилися робити золото червоне, додаючи в нього більше міді.

Доволі часто, бажаючи заробити, люди вдаються до різного обману. Наприклад, купуючи в  Туреччині вироби із золота, деякі спритники, замінивши турецькі етикетки на етикетки українського виробника (Львів або Київ), продають усе відповідно дорожче. З початку року таких виробів вилучено майже півтора кілограма.

Щоб не помилитися при покупці золотих прикрас зверніть увагу на ярлик виробу:

• - на лицьовому боці товарного ярлика виробу зазначається назва чи товарний знак підприємства - виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, ціна за 1 г (для вагових виробів) або ціна виробу;
• - на зворотному боці товарного ярлика має бути артикул, номер (розмір) персня чи браслета, найменування каменя, нормативно-правовий акт, відповідно до якого виготовлено виріб, кількість каменів та його якісні характеристики (колір, дефектність, маса, форма огранювання).
• - ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва повинні мати

опломбовані товарні ярлики.

• - тепер уважно розгляньте під лупою пробу і - особливо пильно - клеймо:, якщо який-небудь «лівша» може нашкрябати пробу, то налагодити мініатюрне клеймо неможливо! Воно повинно бути чітко віддруковане, без розмивань і розмазувань.

Головна ж на всі часи вимога до якості золота -  це його справжність. Справжнє золото не має терміну придатності і не виходить із моди.

«Споживач.інфо»