Які реквізити треба шукати на маркуванні?
Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів містить перелік реквізитів, які обов'язково повинні бути у маркуванні харчових продуктів.

ЦЕ:

- назва харчового продукту;

- його склад із зазначенням переліку всіх інгредієнтів цього продукту, у порядку переваги складників згідно з рецептурою;

- відсоткову кількість окремих інгредієнтів, використану під час виробництва харчового продукту у разі, якщо:

- цей інгредієнт зазначений у назві харчового продукту або зазвичай пов'язується споживачем з цим продуктом («Булочка з маком»);

- цей інгредієнт (клас інгредієнтів) виділяється на маркуванні харчового продукту словами, малюнками, графічним зображенням;

- кількість цього інгредієнта (класу інгредієнтів) є суттєвою для смакових якостей певного харчового продукту та для того, щоб відрізнити його від інших харчових продуктів, з якими його можна переплутати через назву або вигляд.

- кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру;

- кінцева дата споживання або

- дата виробництва та строк придатності до споживання;

- умови зберігання;

- умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання;

- найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера;

- найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник;

- номер партії виробництва;

- інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів;

- поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту;

- застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами, алергіками тощо), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.

Крім того, Технічний регламент встановлює перелік інгредієнтів, які повинні обов'язково зазначатись у маркуванні харчового продукту, під своєю назвою навіть якщо вони містяться в кінцевому (виготовленому) харчовому продукті в зміненій формі. Це:

1. Злаки, що містять глютен (пшениця, жито, ячмінь, овес, спельта, камут або їх гібридні штами), та вироби з них, за винятком крохмальної патоки на основі пшениці, мальтодекстринів на основі пшениці; крохмальної патоки на основі ячменю;

2. Ракоподібні та вироби з них.

3. Яйця та вироби з них.

4. Риба та вироби з риби, за винятком риб'ячого желатину.

5. Земляний горіх (арахіс) та вироби з нього.

6. Соєві боби та вироби з них, за винятком повністю очищеної соєвої олії та жиру, а також виробів з них; натуральних змішаних токоферолів (Е 306), натурального Д-альфа токоферолу, натурального Д-альфа токоферолацетату, натурального Д-альфа токоферолсукценату, що походять із соєвих бобів;

7. Молоко та молочні вироби (зокрема лактоза), за винятком молочної сироватки та лактитолу.

8. Мигдаль, лісові горіхи, волоські горіхи, горіхи пекан фісташки, горіхи макадамія та австралійські горіхи.

9. Селера та вироби з неї.

10. Гірчиця та вироби з неї.

11. Насіння кунжуту та вироби з нього.

12. Двоокис сірки та сульфіти в концентраціях, що перевищують 10 мг/кг або 10 мг/куб.дм, виражені як SO 2.

13. Люпин та вироби з нього.

14. Молюски та вироби з них.

Кількість харчового продукту зазначається у його маркуванні словами «Об'єм ...» або «Маса нетто ...»; «Кількість ...» для продукту, який реалізується поштучно.

Кількість харчового продукту в його маркуванні зазначається позначенням номінальної кількості харчового продукту із зазначенням граничнодопустимих відхилень від номінальної кількості.

Особливу увагу у Технічному регламенті приділено способу подання термінів придатності харчового продукту, оскільки цей показник - гарантія безпеки споживача.

На продуктах із терміном придатності до 72 год. дата позначається годиною і днем, будь то чи дата виробництва, чи кінцевий строк придатності.

Якщо строк придатності харчового продукту не перевищує три місяці дата позначається днем і місяцем; якщо строк придатності харчового продукту становить від трьох місяців до 18 місяців - місяцем та роком.

До речі, харчові продукти, що з погляду мікробіології є швидкопсувними, обов'язково повинні містити позначення кінцевої дати споживання.

Важливим фактором забезпечення безпечності харчового продукту є додержання встановлених умов зберігання.

Умови зберігання харчового продукту, що зазначаються в його маркуванні, повинні відповідати встановленим у нормативному документі згідно якого цей продукт вироблено.

Якщо така вимога обумовлена дозвільними документами, то у маркуванні зазначається строк придатності харчового продукту після відкриття його герметичного пакування "після відкриття вжити протягом (годин,  діб,  місяців)".

Ще одним важливим моментом, коли йдеться про харчові продукти, є рекомендації з вживання або приготування харчових продуктів. Адже це забезпечує можливість споживачу використати харчовий продукт за призначенням.

Шрифт, яким подається інформація на етикетці, відповідно до вимог Технічного регламенту, не повинен бути меншим ніж 1,8 мм. Якщо ж маркування неможливо виконати шрифтом такого розміру, то допускається 0,8 мм.

Якщо на пакованні харчових продуктів невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см²) неможливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт необхідно розташовувати на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці паковання.

Обов'язкова інформація в маркуванні повинна бути розташована в помітному місці так, щоб вона була видимою і незмивною.

У жодному разі ця інформація не повинна розміщуватись у прихованому, недоступному місці або затінюватись чи перекриватись іншими написами або графічними зображеннями.

Назва і кількість харчового продукту у його маркуванні повинна бути розташована в однаковій зоні видимості.

Маркування є важливим елементом у загальній системі забезпечення безпечності і якості харчових продуктів.

Згідно з статтею 38 Закону України «Про безпечність і якість харчових продуктів» забороняється обіг неправильно маркованих харчових продуктів.

Обов'язок виробника - своєчасно надати повну та достовірну інформацію про харчовий продукт, забезпечити її доступність та однозначне сприйняття.

Право споживача - отримати повну та достовірну інформацію про харчовий продукт до його придбання та зробити свідомий і компетентний вибір - який харчовий продукт придбати.

Людмила Кузьменко,

ДП «Укрметртестстандарт»